Выдумки в летнем саду - Ирина Круг

Года любви на нет сошли.

Прошу, замедли рок судьбы.

Прости, любила, как могла.

Но, ты же каждую любил.

Ты сердце глупое разбил.

Сегодня ты уже не мил.

Припев:

Твой терпкий запах от Шанель висит у входа в летний бар.

Со мной дежурит спаниель.

Смотрю, и к телу липнет жар.

Боюсь отвыкнуть от тебя!

Но ты толкаешь не любя.

Постель твое тепло хранит.

Кровать ночами ждет, не спит.

Искала, встретила, нашла.

Слепая страсть меня зажгла.

В отеле нам номер сняла.

Стыд, позабыв, тебя взяла.

Все это — выдумки мои, от одиночества зашли…

Гуляй и жги деньки свои.

Как надоест, — меня зови.

Припев:

Твой терпкий запах от Шанель висит у входа в летний бар.

Со мной дежурит спаниель.

Смотрю, и к телу липнет жар.

Боюсь отвыкнуть от тебя!

Но ты толкаешь не любя.

Постель твое тепло хранит.

Кровать ночами ждет, не спит.

Твой терпкий запах от Шанель…

Боюсь отвыкнуть от тебя…

Все это — выдумки мои, от одиночества зашли…

Боюсь отвыкнуть от тебя.

Но ты толкаешь не любя.

Роки кохання на ні зійшли.

Прошу, уповільни рок долі.

Вибач, любила, як могла.

Але, ти ж кожну любив.

Ти серце дурне розбив.

Сьогодні ти вже не мил.

Приспів:

Твій терпкий запах від Шанель висить біля входу в літній бар.

Зі мною чергує спанієль.

Дивлюся, і до тіла липне жар.

Боюся відвикнути від тебе!

Але ти штовхаєш не люблячи.

Ліжко твоє тепло зберігає.

Ліжко ночами чекає, не спить.

Шукала, зустріла, знайшла.

Сліпа пристрасть мене запалила.

У готелі нам номер зняла.

Сором, забувши, тебе взяла.

Все це - вигадки мої, від самоти зайшли ...

Гуляй і пали дні свої.

Як набридне,— мене клич.

Приспів:

Твій терпкий запах від Шанель висить біля входу в літній бар.

Зі мною чергує спанієль.

Дивлюся, і до тіла липне жар.

Боюся відвикнути від тебе!

Але ти штовхаєш не люблячи.

Ліжко твоє тепло зберігає.

Ліжко ночами чекає, не спить.

Твій терпкий запах від Шанель…

Боюся відвикнути від тебе…

Все це - вигадки мої, від самоти зайшли ...

Боюся відвикнути від тебе.

Але ти штовхаєш не люблячи.