Когда зима в душе пройдёт - Ирина Круг, Алексей Брянцев

Я обидел тебя, прости.

Ты же знаешь, я не хотел.

Может просто от ревности

Или просто устал от дел…

Я обидел тебя опять

И зачем я не знаю сам.

Так бывает, что второпях

Очень часто мы ссоримся.

Когда зима в душе пройдет,

Когда растает в сердце лед,

Мы будем ночи напролет

С тобою вместе.

Когда обиды позади,

Когда прошли уже дожди,

И чувствам, бешенным в груди

Так мало места.

Я поставлю на стол цветы

И зажгу на столе свечу.

Тихо, тихо мне скажешь ты,

То, что слышать сейчас хочу.

Между нами проходит нить,

Эту нить нам не разорвать,

Можно только сильней любить,

Можно только быстрей прощать.

Когда зима в душе пройдет,

Когда растает в сердце лед,

Мы будем ночи напролет

С тобою вместе.

Когда обиды позади,

Когда прошли уже дожди,

И чувствам, бешеным в груди

Так мало места.

Я образив тебе, вибач.

Ти ж знаєш, я не хотів.

Може просто від ревності

Або просто втомився від справ…

Я образив тебе знову

І навіщо я не знаю сам.

Так буває, що поспіхом

Дуже часто ми сваримося.

Коли зима в душі пройде,

Коли розтане в серці лід,

Ми будемо ночі безперервно

З тобою разом.

Коли образи позаду,

Коли вже пройшли дощі,

І почуттям, шаленим у груди

Так мало місця.

Я поставлю на стіл квіти

І запалю на столі свічку.

Тихо, тихо мені скажеш ти,

Те, що чути, зараз хочу.

Між нами проходить нитка,

Цю нитку нам не розірвати,

Можна тільки сильніше любити,

Можна тільки швидше вибачати.

Коли зима в душі пройде,

Коли розтане в серці лід,

Ми будемо ночі безперервно

З тобою разом.

Коли образи позаду,

Коли вже пройшли дощі,

І почуттям, скаженим у груди

Так мало місця.