Может любовь, может каприз - Ирина Круг

Может, любовь.

Может, каприз.

Город промок в холодных каплях дождя.

Снова с тобой падаем вниз,

Мир одинок сегодня стал без тебя.

Холод на моих губах, правда, что любовь слепа?

Глупо говорить "Постой", следом идти за тобой.

Холод в сердце и в душе, не вернуть тебя уже.

Ни к чему слова твои, нам не хватает любви.

Скажешь "Прощай", скажешь "Прости",

Встретим с тобой рассвет уже не вдвоём.

Не обещай, боль отпусти,

Этот ответ - он сердце ранил моё.

Холод на моих губах;

правда, что любовь слепа?

Глупо говорить "Постой", следом идти за тобой.

Холод в сердце и в душе, не вернуть тебя уже.

Ни к чему слова твои, нам не хватает любви.

Холод на моих губах;

правда, что любовь слепа?

Глупо говорить "Постой", следом идти за тобой.

Холод в сердце и в душе, не вернуть тебя уже.

Ни к чему слова твои, нам не хватает любви.

Холод на моих губах;

правда, что любовь слепа?

Глупо говорить "Постой", следом идти за тобой.

Холод в сердце и в душе, не вернуть тебя уже.

Ни к чему слова твои, нам не хватает любви.

Може, кохання.

Може, примха.

Місто промок у холодних краплях дощу.

Знову з тобою падаємо вниз,

Світ одинокий сьогодні став без тебе.

Холод на моїх губах, правда, що кохання сліпа?

Нерозумно говорити "Стривай", слідом йти за тобою.

Холод у серці та в душі, не повернути тебе вже.

Ні до чого слова твої, нам не вистачає кохання.

Скажеш "Прощай", скажеш "Пробач",

Зустрінемо з тобою світанок вже не вдвох.

Не обіцяй, біль відпусти,

Ця відповідь – він серце поранив моє.

Холод на моїх губах;

правда, що кохання сліпа?

Нерозумно говорити "Стривай", слідом йти за тобою.

Холод у серці та в душі, не повернути тебе вже.

Ні до чого слова твої, нам не вистачає кохання.

Холод на моїх губах;

правда, що кохання сліпа?

Нерозумно говорити "Стривай", слідом йти за тобою.

Холод у серці та в душі, не повернути тебе вже.

Ні до чого слова твої, нам не вистачає кохання.

Холод на моїх губах;

правда, що кохання сліпа?

Нерозумно говорити "Стривай", слідом йти за тобою.

Холод у серці та в душі, не повернути тебе вже.

Ні до чого слова твої, нам не вистачає кохання.