Сплетни - Ирина Аллегрова

С аукциона сплетни продают,

И продают их близкие мне люди.

Я думала — друзья не предают,

И вдруг по сердцу залп,

И залп из всех орудий.

Я думала — друзья не предают,

И вдруг по сердцу залп,

И залп из всех орудий.

Они твердят, мол это не со зла,

Что это просто шутка, маленькая шалость,

— «Ведь мы, Иришка, все твои друзья», —

— Мои друзья?

Мне тоже так казалось…

— «Ведь мы, Иришка, все твои друзья», —

— Мои друзья?

Мне тоже так казалось…

Припев:

Что упало — то пропало,

По друзьям поплачу я,

Ведь не я их предавала,

Предали они меня.

Что упало — то пропало,

В тягость видимо им мой успех,

Что упало — то пропало,

Обойдусь я — да ну их всех.

Когда-нибудь, быть может, их прощу,

В конце концов нам время лечит раны.

Но к сердцу своему их вряд ли допущу,

Да и руки я им протягивать не стану.

Но к сердцу своему их вряд ли допущу,

Да и руки я им протягивать не стану.

Припев:

Что упало — то пропало,

По друзьям поплачу я,

Ведь не я их предавала,

Предали они меня.

Что упало — то пропало,

В тягость видимо им мой успех,

Что упало — то пропало,

Обойдусь я — да ну их всех.

З аукціону плітки продають,

І продають їх близькі мені люди.

Я думала — друзі не зраджують,

І раптом по серцю залп,

І залп із всіх знарядь.

Я думала — друзі не зраджують,

І раптом по серцю залп,

І залп із всіх знарядь.

Вони твердять, мовляв це не зла,

Що це просто жарт, маленька витівка,

— «Ми ж, Іришко, всі твої друзі», —

- Мої друзі?

Мені теж так здавалося.

— «Ми ж, Іришко, всі твої друзі», —

- Мої друзі?

Мені теж так здавалося.

Приспів:

Що впало — те пропало,

По друзям поплачу я,

Адже не я их зраджувала,

Зрадили вони мене.

Що впало — те пропало,

Втягнення мабуть їм мій успіх,

Що впало — те пропало,

Обійдуся я — так, ну їх усіх.

Коли-небудь, можливо, їх пробачу,

Врешті-решт нам час лікує рани.

Але до серця свого їх навряд чи допущу,

Так і руки я ним протягувати не стану.

Але до серця свого їх навряд чи допущу,

Так і руки я ним протягувати не стану.

Приспів:

Що впало — те пропало,

По друзям поплачу я,

Адже не я их зраджувала,

Зрадили вони мене.

Що впало — те пропало,

Втягнення мабуть їм мій успіх,

Що впало — те пропало,

Обійдуся я — так, ну їх усіх.