Сероглазый князь - Ирина Аллегрова

Я опять от тебя улетаю,

А на сердце метели метут,

«Золотая моя, золотая», —

Ты мне шепчешь в аэропорту.

Ты не спросишь, когда обратно

Прилечу, а я знаю зачем —

Чтоб рассвет перепутать с закатом

На усталом твоем плече,

На усталом твоем плече.

Прощай, мой сероглазый князь,

Нам жить придется друг без друга,

Прощай, посадка началась

На самолет «Москва — Разлука».

Прощай, мой сероглазый князь,

Нам жить придется друг без друга,

Прощай, посадка началась

На самолет «Москва — Разлука».

А когда-то мы, Кай и Герда,

Жили в розовом нашем саду.

Лепестки моей детской надежды

Облетят в аэропорту.

В жизни нет бесконечных историй,

Наши дети сыграют финал.

Я оставлю тебе свою нежность,

Чтобы ты меня помнил и ждал,

Помнил и ждал.

Я знову від тебе відлітаю,

А на серце хуртовини метуть,

«Золота моя, золота», —

Ти мені шепочеш в аеропорту.

Ти не питаєш, коли назад

Прилячу, а я знаю навіщо

Щоб світанок переплутати із заходом

На втомленому твоєму плечі,

На втомленому твоєму плечі.

Прощай, мій сіроокий князю,

Нам жити доведеться один без одного,

Прощавай, посадка почалася

На літак «Москва — розлука».

Прощай, мій сіроокий князю,

Нам жити доведеться один без одного,

Прощавай, посадка почалася

На літак «Москва — розлука».

А колись ми, Кай і Герда,

Жили в рожевому нашому саду.

Пелюстки моєї дитячої надії

Облетять в аеропорту.

У житті немає нескінченних історій,

Наші діти зіграють у фіналі.

Я залишу тобі свою ніжність,

Щоб ти мене пам'ятав і чекав,

Пам'ятав і чекав.