Остров тысячи поцелуев - Ирина Аллегрова

Звук шагов затихает в подъезде

Пустота, безразличье созвездий

Захлебнулась бедой как водою

Будто воздух унес ты с собою

На подушку в слезах упаду я Лишь вчера мы наш дом величали…

Остров тысячи поцелуев

В океане разлук и печали

Что творишь, разве ты понимаешь

Обо всем что сегодня теряешь

Он напомнит еще болью острой

Твой потерянный маленькой остров

От тоски ледяной обезумев

Ты захочешь вернуть все с начала…

Остров тысячи поцелуев

В океане разлук и печали

Замерев перед запертой дверью

Ты поймешь то, во что сам не верил

За клочок этой крохотной суши

Ты отдашь покаянную душу

Вот для мига того с берегу я На беду всех, кто нас разлучает

Остров тысячи поцелуев

В океане разлук и печали

Звук шагов затихает в поезде

Пустота, равнодушье созвездий

Захлебнулась бедой как водою

Будто воздух унес ты с собою…

Звук кроків затихає у під'їзді

Порожнеча, байдужість сузір'їв

Захлинулась лихом як водою

Неначе повітря забило ти з собою

На подушку в сльозах упаду я Лише вчора ми наш будинок величали ...

Острів тисячі поцілунків

В океані розлук і сумували

Що твориш, хіба ти розумієш

Про все, що сьогодні втрачаєш

Він нагадає ще болем гострим

Твій втрачений маленький острів

Від туги крижаний збожеволів

Ти захочеш повернути все з початку…

Острів тисячі поцілунків

В океані розлук і сумували

Завмерши перед замкненими дверима

Ти зрозумієш те, що сам не вірив

За клаптик цієї крихітної суші

Ти віддаси покаянну душу

От для миті того з берегу я На біду всіх, хто нас розлучає

Острів тисячі поцілунків

В океані розлук і сумували

Звук кроків затихає в поїзді

Порожнеча, байдужість сузір'їв

Захлинулась лихом як водою

Неначе повітря забило ти з собою…