Не первый - Ирина Аллегрова

Ты любимый у меня — не первый,

Сколько было — счет я не вела.

Прошлое взлетело птицей серой,

Дрогнули прощально два крыла.

Вычеркнул ты прошлое из жизни,

Спутал даты все и имена.

А в бокале золотятся брызги

Крепкого вечернего вина.

Припев:

Вино качнулось на дне бокала,

И я пьянела от глаз твоих.

А я то, дура, всегда считала,

Что так бывает лишь у других!

Я боюсь, что это только снится,

Грешных мыслей раскаленный бред.

И к утру растает, растворится

Голубым дымком от сигарет.

Как гудят натянутые нервы,

Где ж ты был так долго, милый мой?

Прикоснись ко мне и успокойся,

Ты один единственный такой!

Припев:

Вино качнулось на дне бокала,

И я пьянела от глаз твоих.

А я то, дура, всегда считала,

Что так бывает лишь у других!

Соло.

Без тебя мне жизнь казалась серой,

Где ж ты был так долго, милый мой?

Ты любимый у меня не первый,

Может быть шестой или седьмой, или восьмой…

Припев:

Вино качнулось на дне бокала,

И я пьянела от глаз твоих.

А я то, дура, всегда считала,

Что так бывает лишь у других!

Ти улюблений у мене — не перший,

Скільки було — рахунок я не вела.

Минуле злетіло птахом сірим,

Здригнулися прощально два крила.

Викреслив ти минуле з життя,

Сплутав дати всі і імена.

А в келярі золотяться бризки

Міцного вечірнього вина.

Приспів:

Вино хитнулося на дні келиха,

І я п'яніла від очей твоїх.

А я то, дура, завжди вважала,

Що так буває лише в інших!

Я боюся, що це тільки сниться,

Грішних думок розпечене марення.

І до ранку розтане, розчиниться

Блакитним димком від сигарет.

Як гудуть натягнуті нерви,

Де ж ти був так довго, любий мій?

Доторкнися до мене і заспокойся,

Ти один один такий!

Приспів:

Вино хитнулося на дні келиха,

І я п'яніла від очей твоїх.

А я то, дура, завжди вважала,

Що так буває лише в інших!

Соло.

Без тебе мені життя здавалося сірим,

Де ж ти був так довго, любий мій?

Ти улюблений у мене не перший,

Може бути шостим або сьомим, або восьмим.

Приспів:

Вино хитнулося на дні келиха,

І я п'яніла від очей твоїх.

А я то, дура, завжди вважала,

Що так буває лише в інших!