Когда любовь умирает - Ирина Аллегрова

Когда любовь умирает некуда больше идти, прости

Когда до боли сжимает сердце от приторных фраз, пустых

Когда любовь умирает, двое сжигают мосты в мечты,

А я по острому краю в небо взлетаю зачем, скажи

Твой портрет на белой стене в холодном доме

Вижу сквозь туман сигарет, как — будто в коме

Время как вода сквозь песок, всё ускользает

Снова боль стучится в весок так не бывает

В нашей жизни были всегда шипы и розы

Каждый день дарил нам с тобой то смех, то слёзы

Наяву я или во сне, живу — не знаю

В лабиринте дней и ночей я пропадаю

Когда любовь умирает некуда больше идти, прости

Когда до боли сжимает сердце от приторных фраз, пустых

Когда любовь умирает, двое сжигают мосты в мечты,

А я по острому краю в небо взлетаю зачем, скажи

Как же мы с тобою дошли, до этой то точки

Не любовь, а ядерный взрыв, без оболочки

Не сойти бы только с ума от этой раны

Без тебя как загнанный зверь

Кругом капканы

Когда любовь умирает некуда больше идти, прости

Когда до боли сжимает сердце от приторных фраз, пустых

Когда любовь умирает, двое сжигают мосты в мечты,

А я по острому краю в небо взлетаю зачем, скажи

Когда любовь умирает некуда больше идти, прости

Когда до боли сжимает сердце от приторных фраз, пустых

Когда любовь умирает, двое сжигают мосты в мечты,

А я по острому краю в небо взлетаю зачем, скажи

Коли кохання вмирає нікуди більше йти, вибач

Коли до болю стискає серце від нудотних фраз, порожніх

Коли кохання вмирає, двоє спалюють мости в мрії,

А я по гострому краю в небо злітаю навіщо, скажи

Твій портрет на білій стіні в холодному будинку

Бачу крізь туман сигарет, начебто в комі

Час як вода крізь пісок, все вислизає

Знову біль стукає в ваг так не буває

У нашому житті завжди були шипи і троянди

Щодня дарував нам із тобою то сміх, то сльози

Наяву я або усні, живу — не знаю

В лабіринті днів і ночів я пропадаю

Коли кохання вмирає нікуди більше йти, вибач

Коли до болю стискає серце від нудотних фраз, порожніх

Коли кохання вмирає, двоє спалюють мости в мрії,

А я по гострому краю в небо злітаю навіщо, скажи

Як же ми з тобою дійшли, до цієї то точки

Не любов, а ядерний вибух, без оболонки

Не зійти би тільки з розуму від цієї рани

Без тебе як загнаний звір

Навколо капкани

Коли кохання вмирає нікуди більше йти, вибач

Коли до болю стискає серце від нудотних фраз, порожніх

Коли кохання вмирає, двоє спалюють мости в мрії,

А я по гострому краю в небо злітаю навіщо, скажи

Коли кохання вмирає нікуди більше йти, вибач

Коли до болю стискає серце від нудотних фраз, порожніх

Коли кохання вмирає, двоє спалюють мости в мрії,

А я по гострому краю в небо злітаю навіщо, скажи