Интро - Ирина Аллегрова

Любовь меняет лики и одежды.

Она — в цепях, рабыня и царица.

Любовь — как приговор, и как надежда,

Стирает время, рушит все границы.

Безумная, как ночи Клеопатры,

Безжалостна, как танец Саломеи.

Ей все равно, что с нами будет завтра.

И на коленях мир стоит пред нею.

Там, где время становится пеплом,

Рушится мир и рождается вновь.

Где б ты не был, и кем бы ты ни был.

Миром правит любовь, миром правит любовь,

Миром правит одна любовь!

Там, где время становится пеплом,

Рушится мир и рождается вновь,

Где б ты не был, и кем бы ты ни был.

Миром правит любовь, миром правит любовь,

Миром правит одна любовь!

Да, по всей земле любовь сжигает души,

Течет по венам беспощадным ядом.

Она порою кровью, словно тушью

Рисует двери рая или ада…

Любовь живет, чтоб быть, а не казаться…

Один лишь взгляд, и вспять текут все реки,

И армий нет, чтоб ей сопротивляться.

И было так!

И будет так!

Вовеки!

Любов змінює лики та одягу.

Вона - в ланцюгах, рабиня і цариця.

Любов — як вирок, і як надія,

Прає час, руйнує всі межі.

Божевільна, як ночі Клеопатри,

Безжальна, як танець Соломії.

Їй все одно, що з нами буде завтра.

І на колінах світ стоїть перед нею.

Там, де час стає попелом,

Рухається світ і народжується знову.

Де б ти не був, і ким би ти не був.

Світом править любов, світом править любов,

Світом править одне кохання!

Там, де час стає попелом,

Руйнується мир і народжується знову,

Де б ти не був, і ким би ти не був.

Світом править любов, світом править любов,

Світом править одне кохання!

Так, по всій землі любов спалює душі,

Тече по венах нещадною отрутою.

Вона часом кров'ю, наче тушшю

Малює двері раю чи пекла.

Любов живе, щоб бути, а не здаватися ...

Один лише погляд, і назад течуть всі річки,

І Армій немає, щоб їй опиратися.

І було так!

І буде так!

Повіки!