Гимн Ямбургу - Ирина Аллегрова

На север улетает самолет,

От дома в Ямбург три часа полета,

Считая вахты, где-то дочка ждет,

Взрослея в ожидании прилета.

А в белой тундре светит огонек,

Судьба моя, любовь моя и рана,

С тобой друзья и ты не одинок

У самого седого океана.

Полгода днем, полгода ночью,

Стоят на вахте мужики.

Полгода днем, полгода ночью,

Дают огонь газовики.

И каждый раз, встречая Новый год,

В Одессе, в Подмосковье иль в Париже,

Поднимем тост за первый вертолет,

За Ямбург и за всех ребят, кто выжил.

А в белой тундре светит огонек,

Судьба моя, любовь моя и рана,

С тобой друзья и ты не одинок

У самого седого океана.

Полгода днем, полгода ночью,

Стоят на вахте мужики.

Полгода днем, полгода ночью,

Дают огонь газовики.

На північ відлітає літак,

Від будинку в Ямбург три години польоту,

Вважаючи вахти, десь донька чекає,

Дорослі в очікуванні прильоту.

А в білій тундрі світить вогник,

Доля моя, любов моя і рана,

З тобою друзі і ти не самотній

У найсивішого океану.

Півроку вдень, півроку вночі,

Стоять на вахті мужики.

Півроку вдень, півроку вночі,

Дають вогонь газовики.

І кожного разу, зустрічаючи Новий рік,

В Одесі, в Підмосков'ї або в Парижі,

Піднімемо тост за перший вертоліт,

За Ямбург і за всіх хлопців, хто вижив.

А в білій тундрі світить вогник,

Доля моя, любов моя і рана,

З тобою друзі і ти не самотній

У найсивішого океану.

Півроку вдень, півроку вночі,

Стоять на вахті мужики.

Півроку вдень, півроку вночі,

Дають вогонь газовики.