Citadel - Inter Arma

As the seasons turn and spoil

A crooked axis guides my way

Down unsung paths that burn out

The most hardened of drifters

Still I wander endlessly

Through houses turned to graves

A stone in the eyes of humankind

Forever at bay

Held captive by untold wounds

Of corporeal and psychic root

Aloft in a storm of unseen anguish

Where joy and sorrow entwine

Can I shake free the detritus of these countless, vagrant years?

Can I harness the wild flame that lays dormant deep within?

Still I wander endlessly

Through houses turned to graves

A stone in the eyes of humankind

Forever at bay

Held captive by untold wounds

Of corporeal and psychic root

Aloft in a storm of unseen anguish

Where joy and sorrow entwine

A fire burns deep in the citadel of my weary heart

A fire burns deep in the citadel of my weary heart

I will break free from captivity

I will weather the storm

I will shake free from detritus

I will harness the wild flame

Коли пори року змінюються й псуються

Вигнута вісь веде мій шлях

Неоспівані стежки, які вигорають

Найзапекліший із дрифтерів

Досі я безкінечно блукаю

Через будинки, перетворені на могили

Камінь в очах людства

Назавжди в страху

У полоні невимовних ран

Тілесного та психічного кореня

Вгорі в бурі невидимої муки

Де переплітаються радість і печаль

Чи можу я звільнити уламки цих незліченних бродячих років?

Чи можу я скористатись диким полум’ям, яке дрімає глибоко всередині?

Досі я безкінечно блукаю

Через будинки, перетворені на могили

Камінь в очах людства

Назавжди в страху

У полоні невимовних ран

Тілесного та психічного кореня

Вгорі в бурі невидимої муки

Де переплітаються радість і печаль

Вогонь палає глибоко в цитаделі мого втомленого серця

Вогонь палає глибоко в цитаделі мого втомленого серця

Я вирвусь із полону

Я витримаю шторм

Я звільниться від детриту

Я отримаю дике полум’я