Es Tevi Pamīlētu Tā - Интарс Бусулис, Karlis Lacis

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Es tevi pamīlētu tā

Ka tev pat sarma nenobirtu

Es tevi pamīlētu tā

Pēc tam mēs varbūt arī mirtu

Es tevi pamīlētu tā

Ka tev pat sarma nenobirtu

Es tevi pamīlētu tā

Pēc tam mēs varbūt arī mirtu

Bet varbūt arī citādi

Kas savedis, tas šķirtu mūs

Es aizietu tik nemanāms

Ka tev pat asara nenobirtu

Es aizietu tik nemanāms

Ka asara pat nenobirtu tev

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Es tevi mīlēju tik nedzirdami klusi

Tik nejūtams bij' mans pieskāriens

Ka gadā tai bij zvaigzne nomirusi

Un nebij' pamanījis to neviens

Es tevi mīlēju tik nedzirdami klusi

Tik nejūtams tev bij' mans pieskāriens

Es tevi pamīlētu tā

Ka tev pat sarma nenobirtu

Es tevi pamīlētu tā

Pēc tam mēs varbūt arī mirtu

Es aizietu tik nemanāms

Ka asara pat nenobirtu tev

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Es tevi pamīlētu tā

Ka tev pat sarma nenobirtu

Es tevi pamīlētu tā

Pēc tam mēs varbūt arī mirtu

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Tik nemanāmi noaut tavas kājas

Tik nejūtami atpakaļ tās aut

Es pats ar sevi šonakt sarunājos

Un paldies Dievam, ka tu to nenojaut

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Я б тебе так любив

Щоб ти навіть морозу не отримав

Я б тебе так любив

Після цього ми можемо померти

Я б тебе так любив

Щоб ти навіть морозу не отримав

Я б тебе так любив

Після цього ми можемо померти

Але, можливо, по-іншому

Те, що нас розлучило, розлучило б нас

Я йду так непомітно

Щоб у вас не було навіть сльози

Я йду так непомітно

Ця сльоза навіть не впала б на тебе

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Я любив тебе так тихо

Мій дотик був таким непомітним

Того року в ньому померла зірка

І ніхто цього не помітив

Я любив тебе так тихо

Ти був так зворушений мною

Я б тебе так любив

Щоб ти навіть морозу не отримав

Я б тебе так любив

Після цього ми можемо померти

Я йду так непомітно

Ця сльоза навіть не впала б на тебе

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Я б тебе так любив

Щоб ти навіть морозу не отримав

Я б тебе так любив

Після цього ми можемо померти

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш

Знімай ноги так непомітно

Так непомітно повертаються до свого авт

Я розмовляв сам із собою сьогодні ввечері

І слава Богу, що ти цього не знаєш