Mantra - Интарс Бусулис

Kas bija vakar, pirms mēneša, gada?

Mēģinām atcerēties atkal

Un mums atkal neizdodas

Toties šodien par rītdienu prieks ir neviltots

Plāni, kā jau katram mums ir vairāki viss būs

Uzcelt māju, iestādīt koku, nosist čūsku

Turpinām darīt, kā līdz šim, ka neierūsam

Bet brīnāmies — kāpēc jaunus iespaidus neiegūstam?

Drosme sapņot, bailes darīt

Rītdien viss jau saplānots, tad labāk parīt

Ķeramies klāt, bet atmetam, jo nesanāk

Līdzīgi, kā ar roķeni uz estekādes

Tikko es kā grūtības sastopu, bez liekas domāšanas padoties grasos

Tikko es kā padoties grasos, izdzirdēsi kādu balsi man sakot

Nevar būt tā, ka tu kaut kur ej un nekur nenonāc

Katrs ceļš ir reiz sākts tā, kā stāsts

Uzausi zābakus tu deviņjūdžu un dodies tālāk

Atklāt sev, to kas vēl neatklāts

Ja man kāds lūgtu noraksturot sevi, kas es būtu

Kosmonauts vai grāmatvedis?

Profesija tā kā rinda ordeņu pie krūts

Bet vēl tik daudz nav redzēts un daudz kur vēl nav būts

Ceļš nav grūts, grūtāk ir to iesākt

Pārvarēt bailes, iekams bailes pāri man tā vietā

Vai es maz atcerēties spēju savu pirmo vārdu

Pirmos soļus pirms es jau skrēju ar pieri stenderē

Nogaršoju bezmaz visu tabulu Mendeļejeva

Bet vai tas mani apturēja, protams, ka nē

Varbūt tikai čakarēja

Ir četras debess puses, redzu tikai ziemeļus

Palūkojos apkārt, izkustinu kakla skriemeļus

Jo galvā tak ir smadzenes un nevis ķieģeļi

Izmantot šo potenciālu, ko kāds ir iedevis

Tikko es kā grūtības sastopu, bez liekas domāšanas padoties grasos

Tikko es kā padoties grasos, izdzirdēsi kādu balsi man sakot

Nevar būt tā, ka tu kaut kur ej un nekur nenonāc

Katrs ceļš ir reiz sākts tā, kā stāsts

Uzaus zābakus tu deviņjūdžu un dodies tālāk

Atklāt sev, to kas vēl neatklāts

Atklāj sev, to kas vēl neatklāts!

Atklāj sev!

Що було вчора, місяць, рік тому?

Спробуємо ще раз згадати

І ми знову зазнаємо невдачі

Але сьогодні радість завтрашнього дня справжня

Планів, так як у кожного з нас кілька, все буде

Побудуйте будинок, посадіть дерево, збийте змію

Продовжуємо робити як і раніше, щоб не іржавіти

Але дивуємося – чому не отримуємо нових вражень?

Сміливість мріяти, страх перед цим

Все вже заплановано на завтра, тоді краще завтра

Ми досягаємо цього, але здаємось, тому що не зустрічаємося

Так само, як зі каменем на естакаді

Як тільки я стикаюся з труднощами, я здаюся, не замислюючись

Як тільки я здамся, ви почуєте голос, який каже мені

Не може бути, щоб ти кудись пішов і нікуди не дійшов

Кожна подорож колись починається як історія

Заправте черевики на дев’ять миль і рухайтеся далі

Відкрийте для себе те, що ще належить відкрити

Якби хтось попросив мене описати себе, ким би я був

Астронавт чи бухгалтер?

Професія як ряд орденів на грудях

Але стільки не бачив і багато не було

Дорога не складна, важче стартувати

Натомість подолати страх перед страхом наді мною

Чи пам'ятаю я здатність свого першого слова

Перші кроки перед тим, як я вже бігав із чолом

Я куштую майже весь стіл Менделєєва

Але це мене зупинило, звісно, ​​ні

Можливо, просто посміхнувся

Є чотири сторони неба, я бачу тільки північ

Озираюсь, рухаю шийними хребцями

Тому що голова – це мозок, а не цеглини

Використовуйте цей потенціал, який вам хтось дав

Як тільки я стикаюся з труднощами, я здаюся, не замислюючись

Як тільки я здамся, ви почуєте голос, який каже мені

Не може бути, щоб ти кудись пішов і нікуди не дійшов

Кожна подорож колись починається як історія

Відкрийте черевики на дев’ять миль і рухайтеся далі

Відкрийте для себе те, що ще належить відкрити

Відкрийте для себе те, що ще належить відкрити!

Відкрийте для себе!