Я тебя рисую - Интарс Бусулис

Фонтан и сквер напротив окна -

Ты вновь сюда приходишь одна,

В окне будто в раме ты,

Рисую я вновь тебя,

А рядом с тобой - себя,

Чтоб ты не была одна

Я рисую, я тебя рисую,

Я тебя рисую, сидя у окна.

Я тоскую, по тебе тоскую -

Если бы ты это только знать могла!

Весь мой дом портретами увешан,

Без тебя теперь мне не прожить и дня,

Смотришь ты то весело, то нежно

С каждого портрета смотришь на меня.

Пусть образ твой хранят года,

Теперь со мной ты навсегда, навсегда.

Ты все поймешь, увидев мой дом,

Где я всегда с тобою вдвоем.

На этой стене и той

Портреты висят твои,

И каждый рисунок мой -

Признанье тебе в любви.

Я рисую, я тебя рисую,

Я тебя рисую, сидя у окна.

Я тоскую, по тебе тоскую -

Если бы ты это только знать могла!

Весь мой дом портретами увешан,

Без тебя теперь мне не прожить и дня,

Смотришь ты то весело, то нежно

С каждого портрета смотришь на меня.

Пусть образ твой хранят года,

Теперь со мной ты навсегда, навсегда.

Я рисую, я тебя рисую,

Я тебя рисую, сидя у окна.

Я тоскую, по тебе тоскую -

Если бы ты это только знать могла!

Весь мой дом портретами увешан,

Без тебя теперь мне не прожить и дня,

Смотришь ты то весело, то нежно

С каждого портрета смотришь на меня

Пусть образ твой хранят года,

Теперь со мной ты навсегда, навсегда.

Фонтан і сквер навпроти вікна

Ти знову сюди приходиш сама,

У вікні ніби у рамі ти,

Малюю я знову тебе,

А поряд з тобою – себе,

Щоб ти не була одна

Я малюю, я тебе малюю,

Я малюю тебе, сидячи біля вікна.

Я сумую, по тобі сумую -

Якби ти це могла тільки знати!

Весь мій будинок портретами обвішаний,

Без тебе тепер мені не прожити й дня,

Дивишся ти то весело, то ніжно

З кожного портрета дивишся на мене.

Нехай твій образ зберігають роки,

Тепер зі мною назавжди, назавжди.

Ти все зрозумієш, побачивши мій дім,

Де я завжди з тобою вдвох.

На цій стіні і тій

Портрети висять твої,

І кожен малюнок мій -

Визнання тобі в коханні.

Я малюю, я тебе малюю,

Я малюю тебе, сидячи біля вікна.

Я сумую, по тобі сумую -

Якби ти це могла тільки знати!

Весь мій будинок портретами обвішаний,

Без тебе тепер мені не прожити й дня,

Дивишся ти то весело, то ніжно

З кожного портрета дивишся на мене.

Нехай твій образ зберігають роки,

Тепер зі мною назавжди, назавжди.

Я малюю, я тебе малюю,

Я малюю тебе, сидячи біля вікна.

Я сумую, по тобі сумую -

Якби ти це могла тільки знати!

Весь мій будинок портретами обвішаний,

Без тебе тепер мені не прожити й дня,

Дивишся ти то весело, то ніжно

З кожного портрета дивишся на мене

Нехай твій образ зберігають роки,

Тепер зі мною назавжди, назавжди.