Mesmeric Horror - Inferi

Obstructing light with a blanket of darkness

As our new god blots out the sun

The wilted husks of human flesh will only bask in sorrow

At the point of divergence

There are those who wish to see

The integration of mind and machine

Digital neural blasphemy

Gluttonous tendencies, a dispute between capabilities

And moral philosophies creates a rift in society

We can see it, We can hear it

The storm of their siege paints the streets

Bloody ruins enshrined

Split by the wrath of the ancint one that we’ve awakned

We can feel it, We can taste it

Humanity confined

Before we face the crimson flood

Watch their bodies gush with the life that flows through their veins

Coexistence violated unprovoked hostility

If we are to survive

Then we must deprive the wicked of their lives

Sickly in appearance

Vapid eyes, bereft of mind

To outlive these fiends we must abandon our humanity

We’re at the point of crisis

There are those who choose to flee and those who fight to save the meek

Incurring casualties amidst the pandemonium

We must face the possibility

That if we fall we shall see the collapse of society

I can see it, I can hear it

The storm of their siege paints the streets

Bloody ruins enshrined

Split by the wrath of the ancient one that we’ve awakened

I can feel it, I can taste it

Humanity confined

Before I face the crimson flood

See their bodies gush with the life that flows through their veins

Descending from the sky

This winged colossus bestows the seeds of malevolence

As if it were placed upon the earth itself

To shatter our illusions of deliverance

Clutching the carcasses of our deceased

Spider-like droplets creep from its wrist

I watch in mesmeric horror as they crawl inside

Causing the lifeless to writhe

What faith remained for humankind fled from me hastily

A grim revelation takes root

As twisted bone and flesh become a hideous new being

A graveborn soulless entity devoid of empathy

This incarnation was the first of many

Awakened to prey upon a dwindling populace

Obstructing light with a blanket of darkness

As our new god blots out the sun

The wilted husks of human flesh

Can only bask in sorrow

At the point of no return

There are those who have perished

Only to rise diabolically

As living heirs of catastrophe

A grim revelation takes root

We are being harvested

In death we will carry out the deeds

Of a new unhallowed dynasty

Перегороджує світло ковдрою темряви

Як наш новий бог закриває сонце

Зів’яле лушпиння людського м’яса буде тільки грітися у скорботі

На точці розбіжності

Є ті, хто хоче побачити

Інтеграція розуму й машини

Цифрове нейробогохульство

Ненажерливі схильності, суперечка між можливостями

А моральна філософія створює тріщину в суспільстві

Ми бачимо це, ми бачимо це

Буря їхньої облоги фарбує вулиці

Криваві руїни закріплені

Розділене гнівом стародавнього, якого ми розбудили

Ми можемо це відчути, ми можемо скуштувати

Людство обмежене

До того, як ми зіткнемося з багряним потопом

Подивіться, як їхні тіла хлинуть життям, яке тече по їхніх венах

Співіснування порушувало неспровоковану ворожість

Якщо ми вижити

Тоді ми повинні позбавити нечестивих життя

Хворобливий на вигляд

Пупкі очі, позбавлені розуму

Щоб пережити цих негідників, ми повинні відмовитися від нашої людяності

Ми в точці кризи

Є ті, хто вирішує втекти, і ті, хто бореться, щоб врятувати лагідних

Несучи жертви серед пандемону

Ми повинні зіткнутися з можливістю

Що якщо ми впадемо, то побачимо крах суспільства

Я бачу це, я чую

Буря їхньої облоги фарбує вулиці

Криваві руїни закріплені

Розбитий гнів стародавнього, який ми розбудили

Я відчую це, я відчую це на смак

Людство обмежене

Перш ніж я зіткнуся з багряним потопом

Подивіться, як їхні тіла хлинуть життям, яке тече по їхніх жилах

Спускаючись з неба

Цей крилатий колос дає насіння злоби

Ніби воно поміщено на саму землю

Щоб розбити наші ілюзії порятунку

Стискаючи туші нашого покійного

З його зап’ястя сповзають павукоподібні краплі

Я з гіпнотизованим жахом дивлюся, як вони заповзають всередину

Змусити неживих звиватися

Та віра, яка залишилася для людства, втекла від мене поспіхом

Похмуре одкровення вкорінюється

Як скручені кістки й плоть стають новою огидною істотою

Народжене в могилі бездушне істота, позбавлене емпатії

Це втілення було першим із багатьох

Прокинувся, щоб полювати на населення, яке зменшується

Перегороджує світло ковдрою темряви

Як наш новий бог закриває сонце

Зів’яле лушпиння людського м’яса

Можна лише грітися в сумі

У точці не повернення

Є ті, хто загинув

Тільки щоб диявольсько піднятися

Як живі спадкоємці катастрофи

Похмуре одкровення вкорінюється

Нас збирають

У смерті ми зробимо вчинки

Про нову неосвячену династію