Heirs of the Descent - Inferi

In all its majesty this wasteland once called Earth

From green to grey to black

Extinguished by the hands of the Nephilim

The homestead of the accursed

A mere blink of an eye in this universe

Will stand the tests of time

Within the confines of this virus disguised as a bloodline

From god to man

Inherit the path of power from seeds that plagued you

From dust and sand

Rose a digital veil with the roots to enslave you

Now your souls have fed the machine

All but devoid of life

This dparture made us god again

In the yes of the father

Heirs of descension

The deplorable existence of man

Is forever chained by the shackles of a tyrant lost, depraved

Condemned and devoured by their sin

Manipulated and enslaved

The simulation weaves false realities

Holding the mind captive within its fallacies

This blissful ignorance is a gift

Exchanged for unyielding compliance in his quest

These puppets earned their exploitation

Their fate symbolic

Retribution

For the hands of these vessels

Stained and tarnished by atrocities

Never to be written in their odysseys of death

A genocidal genesis

«Oh' Father of nephilim

Bestoweth our destined enslavement

Upon to you our death as a payment

Immersed atonement

The sins we have unraveled

Bathing in the quest for power»

To his disciples the father provided

Through wrath and scorn his guidance

A key to be reborn

In the image of a god

We assimilate as we become one

As the hive of insidious beauty

A swarm of cosmic death

We Ascend

Now a radiant bloom across the universe

To conquer all lifeforms and feast upon the light

Scions of ascension

Now Heirs of the descent

The shells empowered by divinity

Deprived of all contempt

Acolytes of loss conceived

The wrath of their god unleashed

Amongst the stars to seek and to scour

Those who have sought to usurp his power

У всій своїй величі цей пустир колись називався Землею

Від зеленого до сірого до чорного

Погашений руками нефілімів

Садиба проклятого

Лише миготіння ока в цьому всесвіті

Витримає випробування часом

У межах цього вірусу, замаскованого під родовід

Від бога до людини

Успадкуйте шлях сили від насіння, яке вразило вас

Від пилу і піску

Підніміть цифрову вуаль із корінням, щоб поневолити вас

Тепер ваші душі нагодували машину

Усе, окрім позбавлене життя

Цей від’їзд знову зробив нас богами

В так батька

Спадкоємці за походженням

Жалюгідне існування людини

Назавжди скутий кайданами тирана, загубленого, розбещеного

Засуджені та поглинені своїм гріхом

Маніпульований і поневолений

Симуляція сплітає фальшиві реальності

Тримання розуму в полоні його помилок

Це блаженне невігластво    дар

Обмінений на непохитну відповідність у своїх пошуках

Ці маріонетки заслужили свою експлуатацію

Їхня доля символічна

Відплата

Для рук ці суден

Заплямований і заплямований звірствами

Ніколи не записатись у їх одіссеях смерті

Геноцидний генезис

«О, батько нефілімів

Дарує наше призначене поневолення

Після нашої смерті як плату

Занурена спокута

Гріхи, які ми розгадали

Купання в пошуках влади»

Своїм учням надавав батько

Через гнів і презирство над його керівництвом

Ключ, який потрібно відродитися

В образі бога

Ми асимілюємось, стаючи одним цілим

Як вулик підступної краси

Рій космічної смерті

Ми Сходимо

Тепер сяючий цвіт по всьому Всесвіту

Щоб підкорити всі форми життя і насолоджуватися світлом

Нащадки вознесіння

Тепер спадкоємці походження

Оболонки, уповноважені божеством

Позбавлений будь-якої зневаги

Зачаті прислужники втрати

Гнів їхнього бога розв’язався

Серед зірок, щоб шукати й розглядати

Ті, хто намагався узурпувати його владу