Idlestate - Immortal Souls

Deep frozen snow scatters under my feet, as I walk downhill to valley below

My heart beats faster in cold pale moonlight, behind the veil of darkness

As I walk deeper the dark narrow path, I hear the echoing whispers again

Running steps behind me but when I turn, there is no-one here with me

Day pass away from the light into night

In mourning idlestate of my brain

I submit myself for thee

I resist so it would flee

My idlestate

Though I walk the valley of the shadow of death, I will have no fear in me

For thou art with me thy rod and thy staff, they bring comfort to my soul

Day pass away from the light into the night

In mourning idlestate of my brain

I submit myself for thee

I resist so it would flee

My idlestate

Day pass away from the light into night

I submit myself for thee

I resist so it would flee

When light shined upon my head, I walked through the darkest night

My idlestate

Глибокий замерзлий сніг розсипається під моїми ногами, коли я йду вниз до долини внизу

Моє серце б’ється швидше в холодному блідому місячному світлі, за завісою темряви

Ідучи глибше темною вузькою стежкою, я знову чую луний шепіт

Бігає кроками за мною, але коли я повертаюся, зі мною нікого немає

День переходить від світла в ніч

У траурному бездіяльності мого мозку

Я підкоряюся тобі

Я опираюся, щоб воно втекло

Мій простою

Хоч я йду долиною тіні смерті, у мене не буде страху

Бо ти зі мною, твій жезл і твій жезл, вони приносять втіху моїй душі

День переходить від світла в ніч

У траурному бездіяльності мого мозку

Я підкоряюся тобі

Я опираюся, щоб воно втекло

Мій простою

День переходить від світла в ніч

Я підкоряюся тобі

Я опираюся, щоб воно втекло

Коли світло осяяло мою голову, я пройшов найтемнішу ніч

Мій простою