Art of Death act III: The Requiem of the Funeral Eve - Immortal Souls

Beautiful evening turns to night.

Clouds they gather to the darkening sky.

Storm is rising, but still it’s calm.

As I’ve been writing this requiem.

I — am powerless, wallow in this feeling;

I — am breathless, hear the sound of mourning;

Distant church bells begin to toll.

I rise listen, feel it in my soul.

I’m getting weaker, but I need to write.

I stare these woods, this one last time.

I — am powerless, wallow in this feeling;

I — am breathless, hear the sound of mourning;

I grow weaker by the hour, I cannot sleep.

My heart’s heavy for departure.

In this final moment;

I feel growing weakness, cannot breath.

My heart’s last heavy beating.

As I write this requiem.

I kneel down and lower my head.

Silent chanting fills the air.

It’s time to begin the funeral.

From this edge I bid the last farewell.

I — am powerless, wallow in this feeling;

I — am breathless, hear the sound of mourning;

I grow weaker by the hour, I cannot sleep.

My heart’s heavy for departure.

In this final moment;

I feel growing weakness, cannot breath.

My heart’s last heavy beating.

As I write this requiem.

Прекрасний вечір перетворюється на ніч.

Хмари вони збираються до темного неба.

Буря наростає, але все ще затишшя.

Поки я писав цей реквієм.

Я — безсилий, занурююсь у це почуття;

Я — задихаю, чую звук скорботи;

Далекі церковні дзвони починають дзвонити.

Я встаю, слухаю, відчуваю це в душі.

Я стаю слабкішим, але мені потрібно писати.

Я востаннє дивлюся на цей ліс.

Я — безсилий, занурююсь у це почуття;

Я — задихаю, чую звук скорботи;

Я слабшаю з кожною годиною, я не можу спати.

Моє серце тяжке перед від’їздом.

У цей останній момент;

Я відчуваю наростаючу слабкість, не можу дихати.

Останнє важке стук мого серця.

Коли я пишу цей реквієм.

Я стаю на коліна й опускаю голову.

Тихе співання наповнює повітря.

Настав час розпочати похорон.

З цього краю я востаннє прощаюся.

Я — безсилий, занурююсь у це почуття;

Я — задихаю, чую звук скорботи;

Я слабшаю з кожною годиною, я не можу спати.

Моє серце тяжке перед від’їздом.

У цей останній момент;

Я відчуваю наростаючу слабкість, не можу дихати.

Останнє важке стук мого серця.

Коли я пишу цей реквієм.