Am Ufer - Illuminate

Am Meer wo heut die Schiffe fahren

sitz´ ich schon seit Ewigkeiten

Die Wogen klingen wie Fanfaren

ich sehe dort den Strom der Zeiten

Schweigend steht ein Mann am Strand

den Blick auf weites Blau hinaus

Alleine einsam wie gebannt

lädt zögernd er die Waffe nach

Die Ängste aus dem Kopf sich schiessen

gesehn wie sie ins Meere fliessen

wir spüren wie sie dort verschwinden

wie sie die Tiefen überwinden

Wer sein Leben hier im Sand begraben

will es vergessen am Lebensabend

will mit Wellen abwärts schweben

sich mit Gezeiten nur bewegen

Wir wogen trübe schwarze Wogen

erzählt davon als ihr noch rein

im Bache seid zu Tal gezogen

und schliesslich lerntet Fluss zu sein

Wir wogen trübe schwarze Wogen

erzählt davon als ihr noch rein

im Bache seid zu Tal gezogen

und schliesslich lerntet Fluss zu sein

Der Mann am Strand sinkt auf die Knie

ein letzter Hilferuf «Jetzt oder nie (jetzt oder nie)»

doch dieser Tag er geht zu Ende

ein Tag im trüben Einerlei

Er reicht ein letztes Mal die Hände

doch auch ich greif´ dran vorbei

ich seh ihn langsam untergehn

sein Antlitz sich zum Grunde dreht

Wir wogen trübe schwarze Wogen

erzählt davon als ihr noch rein

im Bache seid zu Tal gezogen

und schliesslich lerntet Fluss zu sein

Am Meer wo heut die Schiffe fahren

sitz´ ich schon seit Ewigkeiten

Die Wogen klingen wie Fanfaren

ich sehe ihn dort abwärts gleiten

У морі, де сьогодні пливуть кораблі

Віку сиджу

Хвилі лунають як фанфари

Я бачу там плин часів

Чоловік мовчки стоїть на пляжі

дивлячись на безмежну синь

Самотній, зачарований

він нерішуче перезаряджає пістолет

Викинь страхи з голови

бачив, як вони впадають у море

ми відчуваємо, як вони там зникають

як подолати глибини

Які поховали своє життя тут у піску

хоче забути це в кінці свого життя

хоче плисти з хвилями

рухатися тільки разом з припливом

Зважуємо мутні чорні хвилі

розкажи про це, коли будеш ще в ньому

в струмку ти пішов у долину

і нарешті навчився бути потоком

Зважуємо мутні чорні хвилі

розкажи про це, коли будеш ще в ньому

в струмку ти пішов у долину

і нарешті навчився бути потоком

Чоловік на пляжі падає на коліна

останній крик про допомогу "Зараз або ніколи (Зараз або ніколи)"

але цей день підходить до кінця

день у нудній одноманітності

Він востаннє потискає руку

але я теж це проходжу

Я бачу, як він повільно тоне

його обличчя повертається до землі

Зважуємо мутні чорні хвилі

розкажи про це, коли будеш ще в ньому

в струмку ти пішов у долину

і нарешті навчився бути потоком

У морі, де сьогодні пливуть кораблі

Віку сиджу

Хвилі лунають як фанфари

Я бачу, як він ковзає там