Due - Il Teatro Degli Orrori

Eravamo in due,

E sono rimasta sola.

Persa in un bicchiere di troppo,

Naufraga in toilette per signore.

Cerco disperatamente qualche cosa che,

Che mi manca tanto.

I love you baby,

Com’era bello fare all’amore con te.

Come son belle le illusioni,

Ed i pensieri tristi,

E le canzoni degli anni settanta,

E quella voglia di andare via,

Ed il desiderio di restare

Ed il nobile orizzonte del mare Ionio

Che se ne va via verso l’Africa

Ogni santo giorno.

I love you baby,

Com’era bello fare all’amore con te.

Com’era bello averti

E pensare potesse forse essere per sempre.

L’interminabile solitudine del sentirsi soli

A volte gioca brutti scherzi.

Un giorno credi vada tutto bene,

E l’indomani vorresti ucciderti.

Eravamo in due,

E sono rimasta sola.

Persa in un bicchiere di troppo,

Naufraga in toilette per signore.

Cerco disperatamente qualche cosa che,

Che mi manca tanto.

I love you baby,

Com’era bello fare all’amore con te.

Com’era bello averti

E pensare potesse forse essere per sempre.

Per sempre cosa?

Guardati intorno

E dimmi se c'è qualcosa che possa mai durar per sempre.

Tutto quanto è destinato a scomparire.

E questa è una società caduca,

Checché ne dicano Marx o Weber.

Gesù, Giuseppe e Maria,

Abbiate pietà dell' anima mia,

Non si vive ogni giorno,

Non si può morire sempre.

Нас було двоє,

І я залишився сам.

Загублено в одній склянці забагато,

Потерпів корабельну аварію в жіночому туалеті.

Я відчайдушно шукаю те, що,

Що я так сумую.

Я люблю тебе, дитинко,

Як приємно було з тобою займатися любов’ю.

Які прекрасні ілюзії,

І сумні думки,

І пісні сімдесятих,

І це бажання піти,

І бажання залишитися

І благородний горизонт Іонічного моря

Хто їде в Африку

Кожен святий день.

Я люблю тебе, дитинко,

Як приємно було з тобою займатися любов’ю.

Як приємно було мати тебе

І подумати, що це може бути вічно.

Нескінченна самотність відчуття самотності

Іноді він грає трюки.

Одного разу ти думаєш, що все добре,

А наступного дня ти хотів би вбити себе.

Нас було двоє,

І я залишився сам.

Загублено в одній склянці забагато,

Потерпів корабельну аварію в жіночому туалеті.

Я відчайдушно шукаю те, що,

Що я так сумую.

Я люблю тебе, дитинко,

Як приємно було з тобою займатися любов’ю.

Як приємно було мати тебе

І подумати, що це може бути вічно.

Що назавжди?

Подивись навколо

І скажи мені, чи є щось, що може тривати вічно.

Все судилося зникнути.

І це швидкоплинне суспільство,

Що б не казали Маркс чи Вебер.

Ісус, Йосип і Марія,

Помилуй мою душу,

Ти живеш не кожен день,

Не завжди можна померти.