Визави - Игорь Саруханов

Ты просила рассказать меня в тишине

О любви.

Может быть она опять со мною к тебе

Визави.

До сих пор не могу понять,

Как приходит она.

Да наверно для всех она одна.

Я бы сам хотел узнать всему вопреки,

О любви.

Но никто не знает, где начало пути

У любви.

Значит, мне не к чему гадать,

Просто надо уйти.

Но когда-то вернусь, как знать, прости.

Как нечаянно она приходит всегда,

Не уснуть.

Только первую любовь уже никогда,

Не вернуть.

Так не надо себя терзать,

Всё нельзя объяснить.

Может быть нам всю жизнь с тобою быть.

Ты просила рассказать меня в тишине

О любви.

Может быть она опять со мною к тебе

Визави.

Ти просила розповісти мене в тиші

Про кохання.

Можливо вона знову зі мною до тебе

Візаві.

Досі не можу зрозуміти,

Як вона приходить.

Так, мабуть, для всіх вона одна.

Я сам хотів дізнатися всьому всупереч,

Про кохання.

Але ніхто не знає, де початок шляху

У любові.

Значить, мені немає чого гадати,

Просто треба піти.

Але колись повернуся, як знати, вибач.

Як ненароком вона приходить завжди,

Не заснути.

Тільки перше кохання вже ніколи,

Не повернути.

Так не треба терзати,

Все не можна пояснити.

Можливо нам все життя з тобою бути.

Ти просила розповісти мене в тиші

Про кохання.

Можливо вона знову зі мною до тебе

Візаві.