The Ghost Lover - Ian & Sylvia

Johnny, he promised to marry her

She fears he’s with some fair one and gone

There’s something that ails him and she don’t know what it is

And she’s weary of lying alone

Johnny he came at the appointed hour

Tapped at the window so slow

This fair maid arose and she hurried on her clothes

And she bid her true love welcome home

She took him by the hand and she lay him down

Felt he was as cold as the clay

She said, «My dearest dear, if I only had my wish

This long night would never turn to day»

«Oh, where is your soft bed of down, my love?

Where is your white Holland sheet?

And where is the fair maid who watches over you

As you lie in your long, dreamless sleep?»

«The sea is my soft bed of down, my love

The sand is my white Holland sheet

And the long, hungry worms they do feed off of me

As I lie every night in the deep»

«Oh, when shall I see you my love?»

she cried

«When shall I see you again?»

«When little fishes fly and the seas they do run dry

And the hard rocks do melt with the sun

When little fishes fly and the seas they do run dry

And the hard rocks do melt with the sun»

Джонні, він обіцяв одружитися з нею

Вона боїться, що він з якоюсь справедливою, і пішов

Його щось турбує, і вона не знає, що це таке

І їй набридло лежати на самоті

Джонні, він прийшов у призначену годину

Так повільно постукав у вікно

Ця прекрасна покоївка встала, і вона поспішно одягла свій одяг

І вона вітала своє справжнє кохання додому

Вона взяла його за руку і поклала

Відчув, що він холодний, як глина

Вона сказала: «Мій дорогий, якби у мене було своє бажання

Ця довга ніч ніколи б не перетворилася на день»

«О, де твоє м’яке ліжко з пуху, мій коханий?

Де твій білий голландський аркуш?

А де справедлива служниця, яка стежить за тобою

Коли ти лежиш у своєму довгому сні без снів?»

«Море — моє м’яке ложе пуху, моя люба

Пісок — мій білий голландський лист

І довгі голодні черв’яки, які вони годуються мною

Як я щоночі лежу на глибині»

«О, коли я побачу тебе, моя люба?»

— заплакала вона

«Коли я побачу вас знову?»

«Коли рибки літають, а моря пересихають

А тверді камені тануть разом із сонцем

Коли рибки літають, а моря пересихають

І тверді камені тануть разом із сонцем»