What-ifs, Maybes and Might-have-beens - Ian Anderson

We all must wonder, now and then,

If things had turned out — well — just plain different.

Chance path taken, page unturned or brief encounter, blossomed, splintered.

Might I have been the man of courage, brave upon life’s battlefield,

Captain Commerce, high-flown banker, hedonistic, down-at-heel?

A Puritan of moral fibre, voice raised in praise magnificent?

Or rested in assured repose, knowing my lot in quiet content.

What-ifs, Maybes and Might-have-beens fly, soft petals on a breeze.

What-ifs, Maybes and Might-have-beens.

Why-nots, Perhaps and Wait-and-sees.

Suppose bold woman, quite unsuited, brave in adventure, sojourns wicked.

Velvet touch and lips soft-centred, tossing hair, teeth bared in laughing.

Imagine idyll Summers never-ending, Winter nights beside fire roaring.

Touched by madness, filled with fondness, kissed by love, love without name.

What-ifs, Maybes and Might-have-beens fly, soft petals on a breeze.

What-ifs, Maybes and Might-have-beens.

Why-nots, Perhaps and Wait-and-sees.

So, you ride yourselves over the fields.

And you make all your animal deals.

And your wise men don’t know how it feels

To be thick as a brick… two

Ми всі повинні дивуватися час від часу,

Якби все склалося — ну — просто інакше.

Шлях пройдено, сторінка не перегорнута чи коротка зустріч, розквітла, розколота.

Чи міг би я бути мужнім, відважним на полі життєвої битви,

Капітан Комерс, високопоставлений банкір, гедоніст, недолугий?

Пуританин із моральними силами, голос, піднятий на похвалу, чудовий?

Або відпочив у впевненому спокої, знаючи свою долю у тихому вмісті.

Що-якби, “Можливо” й “Можливо-були” літають, м’які пелюстки на вітерці.

Що-якби, можливо і могло бути-було.

Чому-ні, мабуть і Почекати-побачити.

Припустимо, смілива жінка, зовсім непридатна, відважна в пригодах, мешкає нечестивою.

Оксамитовий дотик і м’які губи, розкидані волосся, оголені від сміху зуби.

Уявіть собі ідилію. Літо нескінченне, Зимові ночі біля вогню ревуть.

Зворушений божевіллям, наповнений любов’ю, поцілований коханням, коханням без імені.

Що-якби, “Можливо” й “Можливо-були” літають, м’які пелюстки на вітерці.

Що-якби, можливо і могло бути-було.

Чому-ні, мабуть і Почекати-побачити.

Отже, ви їдете по полях.

І ви укладаєте всі свої угоди з тваринами.

І ваші мудреці не знають, що це відчуває

Бути товстим, як цегла… два