Trotteuse - IAM

J’veux pas de pitié

Je cherche pas à tricher

J’aurais dû faire ci ou ça

Je cherche pas à briller

J’espère être ce bon garçon qui aimait le sport et les sciences

Ce sort m’a laissé en plan, désolé 'man j’ai dû l’essence

Bordel dans la chambre, bordel dans ma vie,

Faiseur de week-ends fracassants, assurance dans la boîte à gants

J’ai fait les quatre cents coups ici et là, ici hélas

J'étais tranquille assis sur ma branche, ces connards ont scié l’arbre

J’veux pas qu’il y ait un doute, que dans la soupe j’crache

, ainsi porté l’ultime coup de hache

coup de grâce, mon cœur noyé sous deux brasses

Mais c'était comme ça, le rap dans le mien prenait beaucoup de place

Depuis, le sablier pleure, ma plume strie beaucoup de pages

Vos noms, vos sourires lumineux planent dans beaucoup de marges

C’est fou, nous sommes de simples pantins, j’n'écris pas ces mots en vain

Trop fier de crier enfin, je suis le fils de gens bien

Je suis l’enfant de gens sains

Marcher devant les autres pour au final les laisser passer

J’veux pas de pitié, j’veux pas de révolte

Cherche pas à tricher, j’vis dans mon époque

J’dois porter ce poids, fardeau de mes fautes

Car hier est parti, et la trotteuse fauche

J’aurais dû faire ça, pas lâcher l'école

Cherche pas à briller, j’vis dans mon époque

J’dois porter ce poids, fardeau de mes fautes

Car hier est parti, et la trotteuse fauche

Je me souviens très bien, parfois ça gargouillait dans l’bide, d’où la hantise

du frigo vide

Mon père n’arrêtait pas d’partir, parce qu’il fallait bien le remplir

Et l’avenir presque tracé, finir les poumons encrassés

Cette vie-là voulait m’terrasser, pour trente ans j’me suis vacciné

J’viens d’où on craignait souvent l’pire chaque fois que le facteur passait

Là où la chance se faisait languir, combien sont partis la tenter?

Moi j’voulais faire mon truc pénard, surtout pas finir dans les brèves

Un temps victime de mes cauchemars, j’ai su redevenir le roi d’mes rêves

J’ai pu enjamber tous leurs pièges, accroché à mes convictions

Avec dans le cortège, ma foi, mes couilles et mon éducation

J’mérite aucune acclamation, j’suis tellement loin d’la perfection

Parce qu’au final, j’suis juste un gars qui kiffe et partage sa passion

J’crains trop l’revers de la médaille pour en foutre une sur ma poitrine

À l’heure où tous veulent être stars, j’essaie toujours d'être un artiste

J’trace ma route quoiqu’il arrive, au mépris du qu’en-dira-t-on

Sans savoir si au bout d’la piste, y’aura des fleurs ou des chardons

J’veux pas de pitié, j’veux pas de révolte

Cherche pas à tricher, j’vis dans mon époque

J’dois porter ce poids, fardeau de mes fautes

Car hier est parti, et la trotteuse fauche

J’aurais dû faire ça, pas lâcher l'école

Cherche pas à briller, j’vis dans mon époque

J’dois porter ce poids, fardeau de mes fautes

Car hier est parti, et la trotteuse fauche

Я не хочу жалю

Я не намагаюся обдурити

Я повинен був зробити те чи інше

Я не прагну сяяти

Я сподіваюся бути тим хорошим хлопчиком, який любив спорт і науку

Це заклинання залишило мене в біді, вибач, чоловіче, мені довелося газувати

Безлад у спальні, безлад у моєму житті,

Розгромний виробник вихідних, страховка в бардачці

Я зробив чотириста ударів то тут, то там, на жаль

Я тихо сидів на своїй гілці, ці дурниці відпиляли дерево

Я не хочу, щоб було жодних сумнівів, що в суп я плюю

, завдаючи таким чином останній удар сокири

coup de grace, моє серце потонуло під двома сажнями

Але так воно і було, реп у мене займав багато місця

З тих пір пісочний годинник плаче, моє перо викреслює багато сторінок

Ваші імена, ваші яскраві посмішки витають на багатьох полях

Це божевілля, ми ж маріонетки, я не дарма пишу ці слова

Занадто гордий, щоб нарешті кричати, я син добрих людей

Я дитина розумних людей

Ідіть попереду інших, щоб нарешті пропустити їх

Я не хочу жалю, не хочу бунту

Не намагайтеся обдурити, я живу своїм часом

Я повинен нести цей тягар, тягар своїх вад

Бо вчорашній минулий, а друга рука косить

Я мав це зробити, а не кидати школу

Не намагайся сяяти, я живу своїм часом

Я повинен нести цей тягар, тягар своїх вад

Бо вчорашній минулий, а друга рука косить

Я дуже добре пам’ятаю, іноді булькало в животі, звідси переслідує

порожній холодильник

Батько все йшов, бо його треба було заповнити

І майбутнє майже намічене, закінчити забиті легені

Це життя хотіло мене збити, тридцять років я робив щеплення

Я родом звідти, де ми часто боялися найгіршого кожного разу, коли мимо листоноші

Де змарніла удача, скільки пішли спробувати?

Я, я хотів зробити свою справу, особливо щоб не опинитися в брифі

Ставши жертвою своїх кошмарів, я знав, як знову стати королем своєї мрії

Я міг переступити через усі їхні атрибути, чіпляючись за свої переконання

У процесіії, моєї віри, моїх балів і моєї освіти

Я не заслуговую на визнання, я так далекий від досконалості

Тому що, зрештою, я просто хлопець, якому подобається і розділяє його пристрасть

Я занадто боюся іншої сторони медалі, щоб покласти її собі на груди

Коли всі хочуть бути зірками, я все одно намагаюся бути артистом

Я простежую свій маршрут незважаючи ні на що, всупереч тому, що буде сказано

Не знаючи, чи в кінці доріжки будуть квіти чи будяки

Я не хочу жалю, не хочу бунту

Не намагайтеся обдурити, я живу своїм часом

Я повинен нести цей тягар, тягар своїх вад

Бо вчорашній минулий, а друга рука косить

Я мав це зробити, а не кидати школу

Не намагайся сяяти, я живу своїм часом

Я повинен нести цей тягар, тягар своїх вад

Бо вчорашній минулий, а друга рука косить