Benkei Et Minamoto - IAM

«Ta route s’arrête là, au bout de mon sabre…

Hargne du désespoir»

«Micro entre les dents, regard injecté de sang»

«Devant l’adversité les coudes se soudent»

Benkei et Minamoto

Sabre à 2 lames

Affûté, mon œil dans le dos

Vois au-delà

De l’instant figé sur la photo

Si paisible le récit que celui qui dénie ne peut saisir

C’est: Benkei et Minamoto

L’histoire, que je vais conter maintenant, s’est déroulée

En ces temps où les champs étaient secs, les moissons amères

Quand on portait haut l'étendard qu’on croulait

Sous la masse ignorante, et qu’on a fui au delà de la mer

Un beau jour de printemps, je déambulais seul

En train de rêvasser avec la voix des maîtres dans mes oreilles

Moi aussi je maîtrise l’art de noircir les feuilles

Il m’a dit on m’appelle Saito Musashibo Benkei

Et si tu veux on ira batailler côte à côte

Toute façon que peut-on perdre?

Advienne que pourra

Si la fin est heureuse on posera l’empreinte sur l'époque

On restera à jamais les plus grands des samouraïs

Depuis ce jour, nos 2 lames inséparables

Ont tailladé les gorges trempées dans le mensonge

Personne ne tient ces cous en laisse, on est isolé c’est pas grave

La fin de leur règne je l’ai vu arriver en songe

Parce qu’ils se roulent comme des porcs dans des manières ignobles

Ils n'écoutent plus leurs cœurs, ils écoutent des cartes

Ils se disent aigles et chantent comme des rossignols

Loin de tout ça dans notre clan on préfère les carpes

Jour après jour, nos techniques de sabotage

Ont fait leurs preuves, mais en face il en arrive beaucoup

S’il faut retenir les colères de l’orage

Mon frère le fera dans l’honneur je partirai par Seppuku

Promenant sans répit nos ombres dans le paysage

Déjouant les pièges et les complots, on a dû évoluer

A terrain découvert souvent délivrant le message

Que le vent et le temps eux-mêmes n’ont pas su altérer

Partis sur la terre de nos maîtres, affiner nos techniques

Au milieu des bambous de pierre, la voie s’est révélée

Elle nous a enseigné comment avoir un style unique

A le polir sans cesse car rien n’est jamais parfait

Défendant notre honneur contre perfidie et traitrise

Dos à dos ruisselant de sang dans la boue enlisés

Si la survie dépend de notre degré de maîtrise

Qu’Achinam garde nos ennemis où sur le sol leurs têtes pourraient rouler

Le corps et l’esprit forgés par le feu de mille batailles

Et sans feindre, on a porté la flamme à chacun de nos pas

Chacun de nous, gardien de l’autre sans faille

Et loyal, le sens de nos Haïkku possède la puissance d’un Naginata

Depuis ce jour où mutuellement on a testé nos rimes

J’ai croisé le fer avec mon frère dans tout le royaume

Repoussant maintes fois les assauts de jeunes rônins avides

Le sabre au poing, on a fait rougir toutes les scènes d’Europe

Et si la chance vient à tourner quelque part sur la route

Aussi sur qu’on m’appelle Benkeï, ça ne nous arrêtera pas

Et quand leurs flèches voleront sur moi, je demeurerai debout

Et nous partirons, lui dans l’honneur et moi la clameur des combats

Benkei et Minamoto

Sabre à 2 lames

Affûté, mon œil dans le dos

Vois au-delà

De l’instant figé sur la photo

Si paisible le récit que celui qui dénie ne peut saisir

C’est: Benkei et Minamoto

«Там твоя дорога закінчується, на кінці мого меча...

Гнів відчаю»

«Мікрофон між зубами, Кривавий погляд»

«Перед бідою лікті злипаються»

Бенкей і Мінамото

2-лезова шабля

Гострий, око в спину

побачити далі

З моменту застигла на фото

Така мирна історія, що той, хто заперечує, не може зрозуміти

Це: Бенкей і Мінамото

Історія, яку я зараз розповім, розгорнулася

У ті дні, коли поля були сухі, жнива гіркі

Коли ми високо несли стандарт, який ми зруйнували

Під неосвіченим натовпом і втік за море

Одного прекрасного весняного дня я блукав сам

Мрію з голосом майстрів у вухах

Я теж опанував мистецтвом чорніння листя

Він сказав мені, що мене називають Сайто Мусасібо Бенкей

І якщо хочеш, ми будемо битися пліч-о-пліч

Що ж ми можемо втратити?

Будь що буде

Якщо фінал буде щасливим, ми покладемо відбиток на часи

Ми назавжди залишимося найкращими з самураїв

З того дня наші 2 нерозлучних леза

Перерізали горла, просякнуті брехнею

Невже ніхто не тримає ці шиї на повідку, ми ізольовані, це нормально

Кінець їхнього правління я бачив уві сні

Бо вони котяться, як свині, підлими шляхами

Вони більше не слухають свого серця, вони слухають карти

Вони називають себе орлами і співають, як солов’ї

Далеко не все те, що в нашому клані ми віддаємо перевагу коропам

День за днем ​​наші диверсійні прийоми

Було доведено, але на обличчі багато чого трапляється

Якщо ми повинні стримати гнів бурі

Мій брат зробить це на честь, яку я піду до Сеппуку

Невпинно крокуючи наші тіні по ландшафту

Порушуючи пастки та сюжети, ми повинні були розвиватися

Відкрите місце часто передає повідомлення

Той вітер і час самі по собі не могли змінитися

Пішли на землю наших майстрів, відточуючи нашу техніку

Серед кам'яних бамбуків шлях відкрився

Вона навчила нас мати унікальний стиль

Продовжуйте полірувати його, тому що нічого не буває ідеального

Захищаючи нашу честь від зради і зради

Спина до спини капає кров у затопленому болоті

Якщо виживання залежить від нашого ступеня майстерності

Нехай Ахінам тримає наших ворогів там, де на землі можуть покотитися їхні голови

Тіло й розум викувані вогнем тисячі битв

І не прикидаючись, ми несли полум’я на кожному кроці

Кожен з нас, один для одного незмінний опікун

І вірний, значення нашого хайку має силу Нагінати

З того дня, коли ми перевіряли вірші один одного

Я схрестив мечі з братом по всьому королівству

Неодноразово відбиваючись від натиску жадібних молодих ронінів

Меч у руках, ми змусили почервоніти всі етапи Європи

А якщо удача зверне кудись у дорогу

Наскільки вони впевнені, що вони називають мене Benkeï, це нас не зупинить

А коли наді мною пролетять їхні стріли, я встану

І ми підемо, він на честь, а я в гомін бою

Бенкей і Мінамото

2-лезова шабля

Гострий, око в спину

побачити далі

З моменту застигла на фото

Така мирна історія, що той, хто заперечує, не може зрозуміти

Це: Бенкей і Мінамото