Libère Mon Imagination - IAM

Les cinq sens bien affûtés, je suis prêt

La musique fait son entrée dans ma tête, je me laisse guider

Je me retrouve dans un endroit où tout est blanc

Est-ce le Paradis?

Pourtant une odeur de sang

Flotte juste au-dessus du charley ouvert

Qui guide ma plume et mon esprit dans ces quelques vers

Pour chaque mot gravé, une goutte de sueur

De ceux qui sont tombés dans ces champs de malheur

Leur vie ne tenait qu'à une chaîne

Mais leurs âmes libres planent aujourd’hui dans les plaines

Ils ont passé leur vie entre la mort et l’amour

Ma couleur de peau me le rappelle tous les jours à chaque fois que

Le tempo libère mon imagination

Me rappelle que ma musique est née dans un champ de coton

L'île de Gorée, à l’origine de ma plume

De mon rythme résonnent des plaintes sinistres

Qu’on entend dans nos versets, dans ces compositions exercées

Sortent de la bouche d’un sage aux narines percées

Qui ramassait dans sa vallée

Des poussières du ciel, destin bouleversé

Dans les cales d’un négrier, corde au cou

L’odeur de mort, ces percus sont la mémoire d’alors

Et chaque coup de grosse caisse blesse dans le cerveau

La caisse claire rappelle ce fouet qui lacère la peau

Le charlet, ces souffles de passivité

Chaque mot dans mes pensées pour un esclave assassiné

L'échantillon sans cesse revient

Fait de nous des victimes du quotidien

Combien de gens connaissent déjà leur avenir

Travailler dur pour à peine gagner de quoi survivre

Pour que l’esprit s’apaise, il est nourri de liberté fictive

Nous voilà esclaves sans chaînes

Mais ils sont bien loin les champs de coton

Aujourd’hui sans contraintes, on trime dans les champs de béton

Le conditionnement est si parfait, tellement accepté

Que certains attendent qu’on leur dise de penser

Le précieux héritage serait-il à jamais perdu?

Est-ce qu’il n' a que dans ma tête que les chants continuent?

Le tempo libère mon imagination

Me rappelle que ma musique est née dans un champ de coton

J’ai une certitude

L'évaporation des lettres libère du joug, de la servitude

Et si aujourd’hui beaucoup en font usage

C’est pour briser les chaînes des nouvelles formes d’esclavage

En vogue dans nos sociétés à l’Ouest rien de nouveau

Les clés sont des mots

Sinon pourquoi les nazis auraient-ils fait des autodafés

A Toulon, les livres se vendraient en toute liberté

Mais nos textes par voie hertzienne prennent le chemin des airs

Nos voix ne seront pas prisonnières

Parti pris pour la musique, cette atmosphère unique

Casse les lois de l’asservissement psychique

Le tempo libère mon imagination

Me rappelle que ma musique est née dans un champ de coton

П'ять почуттів гострий, я готовий

Музика входить у мою голову, я дозволю собі керуватися

Я опиняюся в місці, де все біле

Це рай?

І все-таки запах крові

Плаває над відкритим хай-хетом

Хто веде моє перо і мій розум у цих кількох віршах

За кожне вигравіруване слово — краплина поту

З тих, хто впав на цих полях горя

Їхнє життя висіло ланцюгом

Але сьогодні їхні вільні душі витають на рівнинах

Вони провели своє життя між смертю і коханням

Мій колір шкіри щодня нагадує мені

Темп звільняє мою уяву

Нагадує мені, що моя музика народилася на бавовняному полі

Острів Горе, походження мого пера

З мого ритму лунають зловісні скарги

Те, що ми чуємо в наших віршах, у цих відпрацьованих композиціях

Виходять з вуст мудреця з пробитими ніздрями

Хто підібрав у своїй долині

Пил з неба, доля перевернулася

У трюмах невільницького корабля петля навколо

Запах смерті, ці барабани – спогад про тоді

І кожен удар басового барабана болить у мозку

Малий барабан нагадує той батіг, який рве шкіру

Шарлет, ці подихи пасивності

Кожне слово в моїх думках за вбитого раба

Зразок постійно повертається

Робить нас жертвами повсякденності

Скільки людей вже знають своє майбутнє

Наполегливо працюйте, щоб ледве заробити достатньо, щоб вижити

Щоб розум заспокоївся, його годують вигаданою свободою

Ось ми раби без кайданів

Але вони далеко від бавовняних полів

Сьогодні без обмежень ми працюємо на бетонних полях

Кондиціонування настільки ідеальне, настільки прийняте

Що деякі чекають, щоб їм сказали подумати

Чи буде дорогоцінна спадщина втрачена назавжди?

Чи тільки в моїй голові співи йдуть?

Темп звільняє мою уяву

Нагадує мені, що моя музика народилася на бавовняному полі

У мене є певність

Випаровування букв звільняє від ярма, від неволі

І якщо сьогодні багато хто цим користується

Це розірвати ланцюги нових форм рабства

У моді в наших суспільствах на Заході нічого нового

Ключі - це слова

Інакше навіщо нацистам спалити

У Тулоні книги продавалися вільно

Але наші ефірні тексти піднімаються в ефір

Наші голоси не будуть ув'язнені

Відданий музиці, цій унікальній атмосфері

Порушуйте закони душевної неволі

Темп звільняє мою уяву

Нагадує мені, що моя музика народилася на бавовняному полі