Le Soldat - IAM

10 h37, les oprations commencent

Ma compagnie est fin prte et les missiles s’lancent

Sur la colline d’en face, les canons

Crachent le feu de l’enfer obissant aux galons

Combien d’amis sont partis?

Combien d’amis restent enferms dans un asile oprationnel, sur le terrain, peste

Soit avec leurs sourires qui me tuent tous les jours

Les hlicos me rendent fou, les hommes courent

Afin de fuir la mort qui fauche les corps, elle coche

La vie est poker, la fin est moche c’est une quinte flush

Mme dans mes pires cauchemars ce n’tait pas si Sordide un fratricide lgitime impuni

Ce n’est qu’un jeu macabre dans un champ de plaques de marbre

O les plus fiers se retirent pour aller mourir sous un arbre

Les horreurs du combat, en tout cas, m’ont vite appris

La raison pour laquelle ceux qui sont morts sourient

Les obus pleuvent autour

Coupant les arbres chaque impact, claquent seulement pour

Mutiler.

Est-ce bien utile et futile;

et mon rle

Dans la mle, la clameur quand mille balles me frlent

Maintenant se courbe dans le front

Nos officiers tuent de sang froid ceux qui de nous se cachent

Et courent reculons.

Connatre leurs visages?

Ne t’en soucie pas

C’est une simple histoire de soldat (X2)

10 h50, les combats font rage

L’ore du bois est couleur pourpre et jonche de cadavres

Je n’hsite pas tirer aveuglment sans savoir

Prendre le train de la vie, pendant qu’il n’est pas encore trop tard

Quand je pense la nuit dernire, sans toiles

O les balles traantes tissaient leurs toiles ltales

J’avais si peur de mourir, d’tre bless et pourrir

L’angoisse me ttanise, j’ai trop de mal me nourrir

Ceux d’en face ont peut-tre le mme ge que moi

Ils ont une mre qui sera inconsolable, s’ils n’en reviennent pas

Et qui sait, ils auraient pu tre mes amis

Chaque fois que j’en vois un sans vie, je vomis

C’est fou ce qu’on peut penser quand on est sr d’y passer

Chass-crois dans un foss creus, tout prs enterrer

Regarde autour, l’aurore est l’invite aujourd’hui

Assiste dans son oeuvre noire de Dame Folie

Connatre mon visage?

Ne t’en soucie pas

C’est une simple histoire de soldat (X2)

11 h40, tout en haut de la colline

Je n’arrive pas croire que l’ascension fut si facile

La rsistance adverse fut faible

Notre colonel se vante d’avoir fondu comme un aigle

Sur l’objectif, qu’on nous ordonne d’inspecter

De bien tre attentif, afin de prendre des prisonniers

Quand j’arrive sur les lieux, tout n’est que cendres et poussire

Les grads flicits sont tout fiers

Les battisses ne prsentent aucun aspect hostile

Mon Dieu !!

On a massacr des civils !!

Je cours au milieu des corps des familles dcimes

Des tas de gens paisibles que la guerre a tus

Nos gnraux, nos colonels n’en ont pas perdu le sourire

A croire qu’ils le savaient, mon me me dit tire

Dans le tas;

tous ces meurtres pour une raison unique:

Prendre la colline, un endroit stratgique

Le drame est intrieur, depuis ce jour-l, j’attends

J’ai perdu mon humanit ce beau matin de printemps

En vrit, je n’ai jamais su pourquoi je me bats

C’est une simple histoire de soldat

10:37 початок роботи

Моя рота готова, і ракети запускаються

На пагорбі навпроти гармати

Плюйте пекельний вогонь, слухняний до смуг

Скільки друзів залишилось?

Скільки друзів залишаються замкненими в оперативному притулку, на землі, чума

Будь з їхніми посмішками, які вбивають мене щодня

Чоппери зводять мене з розуму, чоловіки бігають

Щоб уникнути смерті, яка косить тіла, вона кліщує

Життя - це покер, кінець потворний, це стрит-флеш

Навіть у моїх найстрашніших кошмарах це не було таким жахливим законне безкарне братовбивство

Це просто жахлива гра в полі мармурових плит

Де найгордовіший усамітниться, щоб померти під деревом

Але незабаром мене навчили жахи бою

Причина посмішки тих, хто загинув

Навколо дощ снарядів

Рубайте дерева при кожному ударі, тільки хлопайте

Понівечити.

Чи корисно і марно;

і моя роль

В мулі, гомін, коли мене пасе тисяча куль

Тепер прогини в лобі

Наші офіцери холоднокровно вбивають тих, хто ховається від нас

І бігти задом.

Знаєте їхні обличчя?

Вам байдуже

Це проста солдатська історія (X2)

10:50, бойові дії тривають

Золото дерева багряне й усипане трупами

Я не вагаюся стріляти наосліп, не знаючи

Їдьте потягом життя, поки ще не пізно

Коли я думаю про минулу ніч без зірок

Де кулі, що тягнуться, плели свою смертельну павутину

Я так боявся померти, поранитися і згнити

Занепокоєння змушує мене нервувати, у мене занадто багато проблем з харчуванням

Ті, що по дорозі, можуть бути ровесниками мене

У них є мати, яка буде невтішна, якщо вони не повернуться

І хто знає, вони могли бути моїми друзями

Кожного разу, коли я бачу одну бездихатну, мене блює

Це божевілля, що ти можеш подумати, коли обов’язково пройдеш

Погоня-хрест у ямі виритий, близько закопати

Подивіться навколо, сьогодні світанок підказує

Допомагає в його чорній роботі «Дам Фолі».

Знаєш моє обличчя?

Вам байдуже

Це проста солдатська історія (X2)

11:40, вершина пагорба

Я не можу повірити, що підйом був таким легким

Опір противника був слабким

Наш полковник хвалиться, що розтанув, як орел

На об'єкт, який нам наказано оглянути

Бути обережним, щоб взяти в полон

Коли я прибув на місце, це все попіл і пил

Всі випускники міліції пишаються

Будівлі не мають ворожого вигляду

Боже мій !!

Ми вбивали мирних жителів!!

Я біжу серед тіл знищених сімей

Багато мирних людей, яких загинула війна

Наші генерали, наші полковники не втратили посмішок

Думаю, вони це знали, скажи мені стріляти

У купі;

всі ці вбивства з однієї причини:

Візьміть пагорб, стратегічне місце

Драма всередині, з того дня я чекала

Я втратив свою людяність того прекрасного весняного ранку

По правді кажучи, я ніколи не знав, чому я борюся

Це проста солдатська історія