La Mort N'est Pas Une Fin - IAM

Les deux portes du ciel s’ouvrent

Les deux portes de la terre se décomposent

Un samouraï, écrivit dans un livre il faut d’abord apprendre à mourir

Pour se donner les moyens de mieux vivre

L’acceptation de la mort n’est pas chose facile

Mais rester quand l’autre part est encore plus difficile

Pourtant l’arrêt des fonctions cérébrales n’est rien n comparaison,

Du chemin que prend l’ssence qui s'échappe du flacon

Comme un voyage astral inconsciemment

Effectué sans fin au-delà du firmament

Un retour à la case départ

Tôt ou tard, nous emprunterons tous ce long couloir

Qui mène où et vers quoi?

Peut-être vers un endroit où nous vivions en paix autrefois

Alors qui est mort et qui vit?

Ceux qui s’en sont allés ou ceux qui sont encore de ce monde aujourd’hui

Pour chaque homme qui s’endort un enfant s'éveille

Comme un coffre vide que l’on va remplir de mille merveilles

En grandissant il verra mourir des gens et on lui dira:

Tu sais ils sont mieux où ils sont à présent

Dur à comprendre quand on les a aimés

Conçus et attachés et qu’un jour ils nous laissent tomber

Ils n’ont pas disparu ils ont changé de paysage

Et la sérénité illuminent leur visage

Il suffit de bien regarder et l’on comprend

Que la mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin

La mort n’est pas une fin juste un commencement

Pourtant on l’assimile à un tourment

Et même le sujet divise essaim de ma raison feu Chill a peur de la mort,

Abdel Hakim non

Comme ce jour où je me suis vu partir

Mon âme quitta mon corps et les lésions dont tout se mire partirent

C'était le crépuscule des images

Fanatiques de mon essence dans un seul soleil nuages

Dès lors j’ai réalisé qu’un poids nous leste

En fait la mort est triste seulement pour ceux qui restent

Comment le dire à Chill?

Lui qui croit que la vie est un paradis ici

Tel est son avis alors est-ce l’enfer?

Hum je n’en sais rien

Je veux servir Dieu et voir autour de moi le bien

Dissiper dans leur cœur la peur

Dissocier la mort de la maladie et de l’horreur

Le suicide et les meurtres sont des actes

Physiques tragiques logiques

Car ils sont d’inspiration diabolique

Voilà pourquoi j’y consacre une page

Pas de place pour le diable chez les serviteurs du Sage

J’attendrai toute ma vie ton signe

Qui approuve mes dires et fait de moi un être digne

L’un du groupe ô qui reçut tes commandements

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin

La mort me fait moins peur que la souffrance

On doit tous s’en aller un jour, j’espère que j’aurai la chance

De tomber de sommeil et qu’il soit éternel pour y découvrir un monde où rien ne

serait plus pareil

Mais qu’en est-il pour l’instant?

Je traîne sur la terre sans savoir où je vais tel un mort-vivant

En attendant le moment, l’instant unique

Où j’aurai rempli ma mission et partirai pour des mondes cosmiques

Ce ne serait qu’un état physique un arrêt biologique

Mais mon âme resterait active

En des lieux inconnus jusqu'à présent

Car la mort n’est pas une fin juste un commencement

Je deviendrai poussière qu’importe Akhenaton a traversé les siècles grâce à la

métempsycose

Mon but est toujours le même marquer l’histoire de mon œuvre

Un grand défi à la mort physique

Que peuvent-ils me saisir fichier comme un logo

Ou juste l’enveloppe ou celle d’argent sur une photo

C’est le rêve du savoir pas de souffle d’idée

Mon esprit j’ai vidé ouvert au livre qui m’a guidé

La vie est une leçon, les passions, les pulsions

Nos actions la mozaïque divine

Puissions-nous tous accéder à la sagesse vivre et partir sans stress

On pense à la mort comme à la fin d’une colonie

De manière égoïste une perte de biens d’amis

Et ceux qui vivent nous pleurent pourtant

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin juste un commencement

La mort n’est pas une fin

Двоє райських воріт відкриті

Розкладаються дві земні ворота

Самурай, написав у книзі, ти повинен спочатку навчитися вмирати

Дати собі засоби жити краще

Прийняти смерть нелегко

Але залишатися, коли інша сторона ще важче

Але в порівнянні з цим вимкнення функцій мозку блідне,

Про шлях, який пройшла есенція, яка втекла з колби

Як астральні подорожі несвідомо

Виконується нескінченно за небом

Повернення на вихідну

Рано чи пізно ми всі підемо цим довгим коридором

Хто куди і до чого веде?

Може, туди, де колись мирно жили

Так хто помер, а хто живий?

Ті, кого немає, або ті, хто ще живий сьогодні

Для кожного чоловіка, який засинає, прокидається дитина

Як порожня скриня, яку ми наповнимо тисячею чудес

Коли він виросте, він побачить, як люди вмирають, і йому скажуть:

Ви знаєте, що їм краще там, де вони зараз

Важко зрозуміти, коли ми їх любили

Спроектовані та зв’язані, і одного разу вони підвели нас

Вони не зникли, а змінили ландшафт

І спокій освітлює їх обличчя

Просто подивіться добре, і ви зрозумієте

Що смерть – це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть не кінець

Смерть - це не кінець, а лише початок

Проте це уподібнюється мукам

І навіть тема розділяє рій мого вогню, тому Холодна боїться смерті,

Абдель Хакім №

Як того дня, коли я побачив, що я пішов

Моя душа покинула моє тіло, і пошкодження, які все було дзеркальним, залишилися

Це були сутінки образів

Фанатики моєї сутності в єдиних сонячних хмарах

Відтоді я зрозумів, що вага обтяжує нас

Насправді смерть сумна лише для тих, хто залишився

Як мені сказати Chill?

Той, хто вірить, що життя тут рай

Така його думка, чи це пекло?

хм я не знаю

Я хочу служити Богу і бачити добро навколо себе

Розвій страх у їхніх серцях

Відокремлення смерті від хвороби та жаху

Самогубство і вбивства - це дії

Логічна трагічна фізика

Тому що вони диявольського натхнення

Тому я присвячую цьому сторінку.

Немає місця для диявола серед слуг Мудреця

Я все життя чекатиму на твій знак

Хто схвалює мої слова і робить мене гідним

Один з групи о, хто отримав твої заповіді

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть не кінець

Смерть лякає мене менше, ніж страждання

Ми всі колись повинні піти, сподіваюся, що у мене буде шанс

Заснути і бути вічним, щоб відкрити світ, де немає нічого

було б більше так само

Але що зараз?

Я блукаю по землі, не знаючи, куди йду, як живий мертвий

Очікування моменту, унікального моменту

Де я виконаю свою місію і піду в космічні світи

Це був би лише фізичний стан, біологічне відключення

Але моя душа залишалася б активною

У невідомих досі місцях

Тому що смерть - це не кінець, а лише початок

Я стану прахом, незалежно від того, що Ехнатон пройшов через століття завдяки

метемпсихоз

Моя мета завжди одна і та ж – відзначити історію моєї творчості

Великий виклик фізичної смерті

Що вони можуть вилучити у мене файл як логотип

Або просто конверт чи гроші на фото

Це мрія про знання, а не подих ідеї

Свій розум я відкрила для книги, яка вела мене

Життя – це урок, пристрасті, пориви

Наші дії божественна мозаїка

Нехай ми всі отримаємо доступ до мудрості жити і жити без стресу

Ми думаємо про смерть як про кінець колонії

Егоїстична втрата майна друзів

А ті, хто живе, досі оплакують нас

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть - це не кінець, а лише початок

Смерть не кінець