Fruits De La Rage - IAM

Quand tu lèves la main sur elle, tu vois un fait d’armes

Sans vergogne tu l’racontes aux collègues

Tu veux quoi?

une médaille?

Connard !

Puis la vapeur descend, s’mi r’grets, c’est trop tard

Les mots n’y feront rien, ils masqueront pas les coquards

La couleur du Sky, teintée par une larme de coca, Samu sur la rocade

Elle quitte K.O. sur une civière c’bocal les gosses en pyjama

Terrorisés, imbibés d’images, déjà formatés à reproduire

Adultes ces actes, comme un tableau d’Cézanne

Son corps jauni d’coups précédents

Son souffle écarte les derniers moments d’vie d’un couple cédant

Mais y’a qu’dans la morphine à l’hosto qu’elle s'évade

Solitude aidant, à part ses mômes, son existence est fade

Toute jeune elle croyait au prince et ses fables, et toi se marrant

Qu’elle t’a aimé comme jamais tu n’fus avant, quand les cris partent

Sa gorge s'écrase et maintenant quoi ?!

C’est navrant

Choqués les voisins veulent ta peau à tous les étages

Les objets éclatés attestent la rage, la tempête chassée l’orage

Et trois bouts d’chous otages de c’mariage, assis sur les marches

Le bonheur prisonnier dans un espace, ent’bris et marques

Les cris d’amours s’effacent, viennent les coups d’lattes

Portés jusqu’au sang, insultes

Juste offense surtout après deux coups d’poings dans la rate

Egoïste, ta vie on s’en tape si tu la rates

Elle partira un jour par la grande porte ou à l’arrache

Quand toi tu chialeras au maton qu’dans la cour on t’a marrave

Mais elle va où maman?

Quand la grêle tombe fruit de la rage

Dire qu’on aime laisser les mains passer le message

La vie l’malmène et c’est elle qui subit l’orage

L’amour en crève et le coeur retourne dans sa cage

(Pleurs)

Allez, levez lui la tête

T’es là comme un con, debout, quand l’ambulance se pointe

T’as les genoux qui claquent, tu pries mentalement les mains discrètement

jointes

Ton front suinte et pas de courage, regard, reproche, sur ton visage

La honte danse partageant l’terrain au gyro des urgences

Puis vient l’temps des cent pas en salle d’attente craignant d’entendre

Ceux d’tes gosses qui n’te souriront plus, ce soir ils ont quitté l'âge tendre

Ils savent que c’est pas un coin d’porte, c’est les coups qu' tu lui portes

Qui marquent son cœur, sa face, leur haine sera tenace

L’amour se glace laissant des traces que rien n’effacera

Et tu rougis de déshonneur devant le bleu d’ses bras

Le bleu d’ses yeux demandant pourquoi?

Pourquoi un homme se met à boire se retrouvant perdu dans le noir

La seule à l’rassurer, lui sert en même temps d’exutoire?

Si c’est ce que tu voulais maintenant tu l’as, tu seras seul avec ton verre

Et tes mômes grandiront loin de toi, seuls avec leur Mère

T’as tout foutu en l’air, mais t’es encore trop saoul pour le voir

L’espoir reviendra pas, y’a qu’toi qui est assez fou pour encore y croire

Le couloir s’est rempli de proches, sa famille, elle te regarde même pas

A part son frère plein de haine, cette fois j’pense pas que tu t’en sortiras

Blâme pas ta vie ou le stress croissant vu le taf manquant

On dit que c’est un jeu, sur un coup de trop tu perds femme et enfants

Tel est le prix du sang, sèche tes larmes fallait y penser avant

Qu’son amour ne meurt lentement trahi trop souvent

Loin d’ces jours heureux étouffés par tes poings brisant ce lien sacré

Les marques sur cet ange alité crient gommant le bien qu’t’as fait

Quand la grêle tombe fruit de la rage

Dire qu’on aime laisser les mains passer le message

La vie l’malmène et c’est elle qui subit l’orage

L’amour en crève et le coeur retourne dans sa cage

Коли ви піднімаєте до неї руку, ви бачите збройний подвиг

Ви безсоромно розповідаєте це своїм колегам

Що ти хочеш?

медаль?

Мудак!

Потім пар спадає, якщо мені шкода, то вже пізно

Слова нічого з цього не дадуть, негідників не приховають

Колір неба, підфарбований сльозою коки, Саму на кільцевій дорозі

Вона залишає K.O. на ношах c'bocal дітей у піжамі

Нажаханий, просякнутий зображеннями, вже відформатований для відтворення

Дорослі ці дії, як картина Сезанна

Його тіло пожовкло від попередніх ударів

Його подих відкидає останні хвилини життя поступливої ​​пари

Але вона втікає лише в морфію в лікарні

Самотність допомагає, крім дітей, її існування м’яке

Зовсім молода вона вірила в князя і його байки, а ти сміявся

Щоб вона любила тебе так, як ти ніколи не був, коли починаються крики

У нього горло розвалюється і що тепер?!

Це розриває серце

Вражені сусіди хочуть вашу шкіру на всіх поверхах

Розбиті предмети свідчать про лють, буря переслідувала бурю

І троє дітей, заручників цього шлюбу, сидять на сходах

Щастя в пастці в просторі, розбиті і позначки

Крики кохання стираються, йдуть удари планок

Закривавлений, образи

Просто образа, особливо після двох ударів в селезінку

Егоїст, твоє життя нам байдуже, якщо ти сумуєш за ним

Одного разу вона вийде через вхідні двері або на халяву

Коли ти плачеш тюремнику, що на подвір'ї тобі дивувався

Але куди йде мама?

Коли град падає плід люті

Скажімо, нам подобається дозволяти рукам сказати слово

Життя знущається над нею, і саме вона страждає від бурі

Кохання розривається, і серце повертається до своєї клітки

(Сльози)

Давай, піднімай голову

Ти там, як придурок, встаєш, коли з’являється швидка допомога

У вас тріскаються коліна, ви подумки тихо молитеся руками

додається

Твоє чоло сочиться, а на обличчі немає мужності, погляду, докору

Танці сорому на аварійному гіроскопі

Потім настає час ходити в залі очікування, боячись почути

Ті з ваших дітей, які більше не посміхаються вам, сьогодні ввечері вийшли з ніжного віку

Вони знають, що це не кут, а удари, які ти йому завдаєш

Що позначить його серце, його обличчя, їхня ненависть буде завзятою

Любов завмирає, залишаючи сліди, які ніщо не зітре

І ти червонієш від безчестя перед синцями його рук

Синій в його очах питає чому?

Чому чоловік починає пити і опиняється загубленим у темряві

Єдиний, щоб його заспокоїти, водночас служить для нього віддушиною?

Якщо це те, чого ти хотів, тепер ти отримав це, ти залишишся наодинці зі своїм напоєм

І ваші дітки будуть рости далеко від вас, наодинці з мамою

Ти з’їхав це, але ти все ще занадто п’яний, щоб побачити це

Надія не повернеться, тільки ти настільки божевільний, щоб все ще вірити в це

Коридор заповнений рідними, її родиною, вона навіть не дивиться на вас

За винятком його ненависного брата, цього разу, я думаю, тобі це не втече

Не звинувачуйте своє життя або зростаючий стрес через відсутність роботи

Кажуть, це гра, на одному занадто багато втрачаєш дружину і дітей

Така ціна крові, висохнути сльози доводилося про це думати раніше

Те, що його любов не вмирає повільно, надто часто зраджують

Далеко від тих щасливих днів, задушених твоїми кулаками, розриваючи цей священний зв’язок

Сліди на цьому прикутому до ліжка ангелі кричать, стираючи те добро, яке ви зробили

Коли град падає плід люті

Скажімо, нам подобається дозволяти рукам сказати слово

Життя знущається над нею, і саме вона страждає від бурі

Кохання розривається, і серце повертається до своєї клітки