Cosmos - IAM

Folie de l’espace?

Peur de la nuit absolue?

du silence absolu?

De l’absolu d’un univers sans commencement ni fin?

Non (non)

Assis sur un point infime de l’univers courbe

Un paradis a été créé;

un instant, détourne le regard

Sur les étoiles et leur lumière

Des millions de vies possibles autour de la terre

Dire qu’ils croyaient à la platitude de la planète

Ceux qui parlaient de sphère ont perdu la tête

A travers cela on a réalisé

L’insanité, les vanités, les folies de l’humanité

Mais tous savaient que rien ne se perd dans l’univers

Pas de disparition de matière

De Démocrite à Mendeleïev, 2000 ans

Un classement: le tableau périodique des éléments

Des molécules, structures atomiques

Donnent matières minérales et organiques

La vie est née de l’infiniment petit

Et l’homme en prend conscience seulement aujourd’hui

Que ce qu’il y a dans son corps ressemble étrangement

Au système solaire et aux astres brillants

Des frissons me parcourent en fixant et scrutant Ouranos

Je m’incline, prisonnier du 7, et contient le cosmos

Dans le cosmos

Chang-Ti, symbole des régions septentrionales

Issu d’une philosophie restée dans les annales

Bien longtemps s’est tu

Pendant des siècles, il conversa avec ce qu’il y avait derrière le ciel

La vérité ne se trouve qu'à l’intérieur de soi

Mais l’homme a détruit son véritable moi

Régit par les lois du matérialisme

Décomposant l’univers comme le ferait un prisme

Avec la lumière que l’on refuse de toucher

Car il est clair qu’il faut vouloir pour essayer

Elever sa spiritualité

Intérieurement chercher à s'éveiller

L’univers subit un dérèglement croissant

On oublie que notre rôle est important

Comment parler d’harmonie avec les énergies suprêmes

Lorsqu’on est en total désaccord avec soi-même?

Que l’on se blottit sous l’aile de la compassion

Ou sous l’anthropomorphisme d’une religion

Nous étions sensés maintenir une symbiose

En fait, nous avons trahi le cosmos

Dans le cosmos

Chaque être a une place dans l’espace

Et le vide est comme une grande glace

La vitrine où le silence plane, une exposition

Des plus beaux objets de la création

Des bijoux rangés dans une cassette

L’orfèvre est minutieux, tout est clair, tout est net:

La hauteur, la largeur, la longueur, la position

De toutes formes se déplacant en trois dimensions.

Attention !

Le Temps, prince magnifique des mesures

Accouchant du passé, du présent, du futur

Et je joins les mains, laisse glisser les mots

Augmente le pourcentage d’activité dans mon cerveau

Tout est opposé mais équilibré:

La chaleur, le froid, la sécheresse et l’humidité

Le bien, le mal, le jour, la nuit, le Yin et le Yang

S’embrassant comme des frères, à l’instant du Big-Bang

L’homme n’a plus les pieds sur terre mais dans sa merde

Et attend impatient que son ignorance le perde

Il croit en lui et en sa vision hémisphérique

En 360 degrés et l’horizon panoramique

Le danger vient dans son dos comme Thanatos

Car il a négligé ses origines: Le cosmos

Une étoile s'éteint, une autre la remplace

Il en est ainsi pour toute chose, c’est inévitable

La vie, la mort, le clair, le sombre, autant de dualités

Parfois on choisit, parfois on ne peut s’y dérober

Mais en tant que médiateur entre le ciel et la terre

Régit par l’un et dépendant de cette dernière

Notre tâche est d’assurer la liaison

Mission non-remplie par la façon dont nous vivons

Seuls quelques uns d’entre nous ont reçu le message

Cela nous dépasse, nous les appelons sages

Peut-être qu’un jour, dans les années qui viennent

Nous comprendrons le langage pourvu qu’il nous parvienne

Et d’autres s’engageront sur le chemin D.I.V.I.N

Car tout Baobab ne fut d’abord qu’une simple graine

Je délaisse un instant ce que vous qualifiez d’utopique

Dans la position du lotus, je vide mon esprit

Atteint le mushin affûte ma perception

Laisse les ondes m’envelopper comme un cocon

Mon âme s'éveille l'énergie se renouvelle

Rivalisant avec Thanos, je contiens le cosmos

Dans le cosmos

O Harmakhis

Toi qui t’es élevé parmi les étoiles indestructibles

Tu ne disparaîtra jamais !

Dans le cosmos

Космічне божевілля?

Абсолютний страх ночі?

абсолютна тиша?

Абсолюту всесвіту без початку і кінця?

Ні ні)

Сидячи на крихітній точці вигнутого всесвіту

Створено рай;

на мить, відверни погляд

Про зірки та їхнє світло

Мільйони можливих життів навколо Землі

Кажуть, що вони вірили в плоскість планети

Ті, хто говорив про сферу, втратили розум

Через це ми зрозуміли

Божевілля, марнославство, дурість людства

Але всі знали, що у Всесвіті нічого не втрачено

Жодного матеріального зникнення

Від Демокріта до Менделєєва, 2000 років

Рейтинг: періодична система елементів

Молекули, атомні структури

Вихід мінеральних і органічних речовин

Життя народжується з нескінченно малого

І чоловік це усвідомлює лише сьогодні

Те, що в його тілі виглядає дивно

До Сонячної системи і сяючих зірок

Охолодження пробігає по мені, коли я дивлюся й уважно розглядаю Ураноса

Я вклоняюся, в’язень 7, і вміщую космос

У космосі

Чанг-Ті, символ північних регіонів

Від філософії, яка залишилася в літописах

Як давно ти був

Століттями він розмовляв з тим, що було за небом

Істину можна знайти лише всередині

Але чоловік знищив своє справжнє я

Керується законами матеріалізму

Розбиваючи всесвіт, як призма

Зі світлом ми відмовляємося торкатися

Бо зрозуміло, що для спроби потрібна воля

Підніміть свою духовність

Внутрішньо прагнете пробудитися

Всесвіт дедалі більше руйнується

Ми забуваємо, що наша роль важлива

Як говорити про гармонію з вищими енергіями

Коли ви абсолютно не згодні з собою?

Щоб ми тулилися під крилом співчуття

Або під антропоморфізмом релігії

Ми повинні були підтримувати симбіоз

Насправді ми зрадили космос

У космосі

Кожна істота має місце в космосі

А порожнеча – як велике дзеркало

Вітрина, де витає тиша, виставка

З найкрасивіших об'єктів творення

Ювелірні вироби зберігаються в коробці

Золотар прискіпливий, все чітко, все чисто:

Висота, ширина, довжина, положення

З усіх фігур, що рухаються в трьох вимірах.

Увага!

Час, чудовий князь мір

Народження минулого, сьогодення, майбутнього

І я складаю руки, нехай слова ковзають

Збільшує відсоток активності в моєму мозку

Все протилежне, але збалансоване:

Спека, холод, сухість і вологість

Добро, Зло, День, Ніч, Інь і Ян

Цілуються, як брати, в момент Великого Вибуху

Людина вже не тримає ноги на землі, а в лайні

І з нетерпінням чекає, коли його незнання втратить його

Він вірить у себе і своє півкульне бачення

На 360 градусів і панорамний горизонт

Небезпека приходить за його спиною, як Танатос

Бо він нехтував своїм походженням: космосом

Одна зірка гасне, на зміну їй приходить інша

Так у всьому, це неминуче

Життя, смерть, світло, темрява, стільки подвійностей

Іноді ми вибираємо, іноді ми не можемо втекти

Але як посередник між небом і землею

Керується одним і залежить від нього

Наше завдання — підтримувати зв’язок

Місія нездійсненна тим, як ми живемо

Лише деякі з нас отримали повідомлення

Це поза нами, ми називаємо їх мудрими

Можливо, одного дня в найближчі роки

Ми будемо розуміти мову, поки вона до нас доходить

А інші підуть шляхом D.I.V.I.N

Тому що всі баобаби спочатку були лише простим насінням

Залишаю на мить те, що ви називаєте утопічним

У позі лотоса я спорожняю свій розум

Вдарити мушин загострити моє сприйняття

Нехай хвилі огортають мене, як кокон

Моя душа прокидається енергія оновлюється

Конкуруючи з Таносом, я вміщую космос

У космосі

О Хармахіс

Ти, що зійшов серед незнищенних зірок

Ти ніколи не зникнеш!

У космосі