Contrat De Conscience - IAM

Qu’entre le pharaon

En cette fin de vingtième siècle, quel est le meilleur parangon?

Une masse hypocrite aux masques cubiques

Ou une poignée, au discours immobile comme une cariatide

A l’heure où le monde devient réactionnaire

Qu’ils croient dur comme fer à la mort de tous les révolutionnaires?

Chill, assoiffé de victoire, revient

Alors que les critiques musicaux me donnaient à vingt contre un

Beaucoup de gens en ont assez de l’association

Rap — racisme — banlieue en équation

Mais bordel, qu’est-ce qui a changé?

Dramatique !

Les faces cubiques ont cédé à la mode journalistique

Ils pensent qu’il n’est pas très judicieux de traiter

Des cités, car le feu est éteint à Euromarché

Menaçants, ils me donnent le choix de ma vie

Voilà ma réponse: Je poursuis !

Les trous du cul de bronchés collent à mes basques

Espèrent des sujets bateaux, des paroles plus flasques

Jamais !

Dans mon dictionnaire il n’y a pas renier

Et peu importe d’où je viens mais plutôt où je vais

Voilà, prendre quelques fois position évite une lutte

Différencie tout mon art des musiques de pute

On me prie d'être plus ouvert?

Ok, ça va

Donne moi ton avis… Tiens !

Garde le pour toi !

Car tu insultes la misère et la souffrance

J’ai écrit ces mots car j’ai un contrat de conscience

Je suis tenu par les liens d’un contrat de conscience !

Contrat de conscience !

Les temps changent mais pas les gens ni leurs esprits

Aucun changement n’est constaté entre hier et aujourd’hui

Parfois je me demande à quoi tout cela sert

Les meetings, les manifs qui finissent en mini-guerre

Puis je me dis que cela en vaut la peine

Quand des images me reviennent alors je me rappelle

Je marchais tranquillement, les mains dans les poches

Arrive une femme au loin, un sac à droite, une sacoche à gauche

Par politesse, je m'écarte et la laisse passer

Je sens sa peur quand elle change son sac de côté

Ce genre de réaction a droit à mon aversion

Pour ces gens que je mets dans le même escadron

Que ces idiots critiquant leur voisin maghrébin

Et qui réservent leur place pour Agadir au mois de Juin

Qui resteront sur les plages jusqu’au soir

A faire le tournedos et cela dans l’espoir

De prendre quelques couleurs sombres, y’a plus de charme

Mais tant va la cruche au soleil qu'à la fin elle crame !

De retour en France, on vante son bronzage

Et on vote la flamme pendant les électorales

L’overlord s'élève, s’indigne et frappe du poing

Pour ces crétins, n’espérez surtout pas une poignée de main

Car le flot de mes colères coule en abondance

Je devais le dire, j’avais un contrat de conscience

Je suis tenu par les liens d’un contrat de conscience !

Contrat de conscience !

En Allemagne, comme dans les années trente

Des nazis s’organisent et attaquent en bande

Avec le soutien de la population

Donnent libre cours à la violence et à l’exclusion

Personne ne dit rien, où sont les mémoires

De millions d’hommes et femmes balafrés par l’histoire

Mais je te prie de croire si c'était demain

J’en aurais tué mille et serais mort l’arme au poing

Et ceux qui crient «Patrie !

Sécurité !»

Dénonçaient les résistants et se chiaient de lutter

Comme a dit Shurik’n, en pensant à leurs émules

Tout dans les urnes, rien dans les burnes

Que ceux qui ont eu du courage remontent dans mon estime

Le reste que mes mots les abîment !

Je me devais de le faire pour éviter cela en France

J’ai écrit ces mots car j’ai un contrat de conscience

J’allais prendre le T.G.V

Voiture onze, première, tous mes billets étaient poinçonnés

J’arrive au wagon, j’y dépose mes bagages

Le contrôleur, d’un air inquiet, me dévisage

Il m’interpelle et me demande mes titres de transport

J’esquisse un sourire, et tranquillement, je les lui sors

En lui signalant que le train n’a pas encore démarré

Il me dit «je sais, mais je préfère vérifier.»

Vérifier quoi?

PD !

Qu’y a-t-il de si bizarre?

Quelqu’un comme moi ne peut voyager en première classe?

Peut-être, c’est vrai, je n’ai pas le profil social

Toi, tu en as un pour finir sur les rails

Vous voyez, je le disais, rien n’a changé

Mais il est vrai qu’il n’est pas aisé de raisonner un enfoiré

Nous étions vingt dans ce wagon, mais je suis noir, pas de chance

Je devais le dire, j’avais un contrat de conscience

Нехай увійде фараон

Хто наприкінці двадцятого століття є найкращим зразком?

Лицемірна маса з кубічними масками

Або жменька, безмовна, як каріатида

Оскільки світ стає реакційним

Що вони твердо вірять у смерть усіх революціонерів?

Холод, спраглий перемоги, повертається

Коли музичні критики дали мені двадцять до одного

Багато хто втомився від асоціації

Реп — расизм — передмістя в рівнянні

Але в біса, що змінилося?

Драматичний!

Кубічні обличчя поступилися місцем журналістській моді

Вони вважають, що це не дуже розумно лікувати

Міста, бо на Євромарше пожежу гасять

Погрожуючи, вони дають мені вибір мого життя

Ось моя відповідь: я продовжую!

Засмаглі мудаки прилипають до моїх хвостиків

Сподіваючись на човні теми, більш мляві слова

Ніколи!

У моєму словнику немає заперечення

І не важливо, звідки я, а куди я йду

Тут, зайнявши позицію кілька разів, можна уникнути бійки

Відрізнити все моє мистецтво від стервої музики

Мене просять бути більш відкритим?

добре, добре

Дайте мені свою думку… Ось!

Тримай це при собі!

Бо ти ображаєш нещастя і страждання

Я написав ці слова, бо маю договір совісті

Я зв'язаний узами договору совісті!

Договір совісті!

Часи змінюються, але не люди чи їх розум

Зміни між вчорашнім і сьогоднішнім днем ​​не спостерігається

Іноді я дивуюся, для чого це все

Збори, демонстрації, які закінчуються міні-війною

Тоді я кажу собі, що воно того варте

Коли образи повертаються до мене, я згадую

Я йшов тихо, засунувши руки в кишені

Вдалині йде жінка, праворуч сумка, ліворуч сумка

З ввічливості я відходжу вбік і пропускаю її

Я відчуваю її страх, коли вона відкидає сумку

Така реакція заслуговує на мою неприязнь

Для цих людей, яких я поставив до однієї команди

Що ці ідіоти критикують свого північноафриканського сусіда

І які резервують своє місце для Агадіра в червні

Хто залишиться на пляжах до вечора

Робити tournedo і це в надії

Взяти деякі темні кольори, більше шарму

Але ж глечик так іде на сонці, що врешті-решт згорає!

Повернувшись у Францію, ми хвалимося її засмагою

І ми голосуємо за вогонь на виборах

Повелитель встає, обурюється і б'є кулаком

Для цих дебілів не чекайте рукостискання

Бо потік мого гніву в достатку тече

Я мусив це сказати, у мене був договір совісті

Я зв'язаний узами договору совісті!

Договір совісті!

У Німеччині, як у тридцятих роках

Нацисти організовуються і нападають натовпами

За підтримки народу

Дайте місце насильству та виключенню

Ніхто нічого не каже, де спогади

Про мільйони чоловіків і жінок, які постраждали від історії

Але будь ласка, повір, якби це було завтра

Я б убив тисячу й загинув із рушницею в руках

А ті, хто кричить "Батьківщина!"

Безпека!"

Викривав противників і розлютився на бій

Як сказав Шурик'н, думаючи про своїх послідовників

Все в урнах, нічого в кульках

Нехай ті, хто мав сміливість, піднімуться в моїй пошані

Решта нехай зіпсують їх мої слова!

Мені довелося це зробити, щоб уникнути цього у Франції

Я написав ці слова, бо маю договір совісті

Я збирався взяти T.G.V

Машина одинадцята, спочатку всі мої квитки пробиті

Приїжджаю до вагона, кладу туди свій багаж

Контролер із стурбованим поглядом дивиться на мене

Він дзвонить мені і просить у мене квитки

Я малюю посмішку і тихенько виношу їх йому

Повідомивши його, що поїзд ще не рушив

Він каже: «Я знаю, але я вважаю за краще перевірити».

Перевірити що?

PD!

Що такого дивного?

Хтось, як я, не може подорожувати першим класом?

Можливо, це правда, я не маю соціального профілю

У вас є один, щоб опинитися на рейках

Бачите, я сказав, нічого не змінилося

Але це правда, що нелегко міркувати з лохом

Нас двадцять у тому вагоні, а я чорнявий, не пощастило

Я мусив це сказати, у мене був договір совісті