Après La Fête... - IAM

Après la fête…

Il n’y a plus un bruit…

Les chaises se vident…

La réalité revient, ouais…

Après la fête on se fait la bise, on tombe dans les bras l’un de l’autre

On passe un instant et puis on se dit au revoir

1 mois file, 1 an, ensuite, on s’appelle plus

Il faut croire que c’est ainsi doucement on se perd de vue

Parfois, assis chez moi, je revois des visages

Défiler dans mes rêveries de ceux qui ont quitté ce rivage

Par la force des choses ou maladie grave, par souhait

Par désir, d’autres horizons que ceux qu’on avait

Pour échapper au glaive ou esquiver la balance

En allant, loin des emmerdes qui tombent en avalanche

Fatigués de devoir encaisser tes tas de salades

Plein de gars veulent te serrer et t’emmener en balade

Après le lycée, les chemins s'écartent, on évolue

Et sur nos dos le sablier jette son dévolu

Torse nu sur les scooters, on se montre à tout le monde

Plein été, sentais la vie entrer dans mes poumons

On est ces rois dans les châteaux de cartes, les illusions se brisent

Et de princes on passe à chiens de la ville

Ils sont loin ces samedis au parfum acidulé

Mes souvenirs, décidemment si durs à manipuler

Après la fête tout s’estompe

Y a plus un bruit, on tourne la page

Les chaises se vident, au revoir tout le monde

La réalité revient, on peine à porter la charge

Dans le miroir les visages se redessinent, les traits se durcissent

On trouve que les aiguilles vont bien trop vite

Les potes de bringues font place aux collègues de travail

Le rien à foutre de tout devient: il faut de la maille et signer le bail

La vue se voile, on perd de vue quelques proches

L’insouciance est loin et le futur vient de sonner la cloche

Le temps, passe d’un coup de pinceau sur les murs

Et dans ces rues, berceau de nos enfances, témoins de toutes nos aventures

Certaines blessures ont disparu, d’autres sont restées

La vie a fait le tri, les plus profondes lui ont résisté

Et on pense plus à demain qu’hier en quête du bonheur suprême

Chacun se bat pour lui certains l’espèrent du fond de leurs prières

Un beau jour il débarque, évident comme l'évidence

C’est devenu tellement rare pas question de laisser passer la chance

Et, l’instant d’après on s'éveille auprès d’elle

2 secondes plus tard sans le voir venir, on se retrouve debout devant la

maternelle

Dans une boîte à chaussures on a rangé nos photos

Vestige de hauts faits d’armes, l’alcool, les boîtes, les filles, les potos

Epoque où le passe-temps favori c'était briller en soirées

On faisait la fête, c’est tout, sans même savoir ce qu’il y a avait après, mais…

Après la fête tout s’estompe

Y a plus un bruit, on tourne la page

Les chaises se vident, au revoir tout le monde

La réalité revient, on peine à porter la charge

Après la fête…

Після вечірки…

Більше звуку немає...

Стільці порожні...

Реальність повертається, так...

Після вечірки, яку ми цілуємо, ми падаємо один одному в обійми

Ми проводимо деякий час, а потім прощаємося

Минає 1 місяць, 1 рік, потім ми більше не телефонуємо

Здогадайтеся, що саме так вони поволі втрачають одне одного з поля зору

Іноді, сидячи вдома, я бачу обличчя

Прогортай мої мрії тих, хто покинув цей берег

В силу обставин чи тяжкої хвороби, за бажанням

За бажанням, інші горизонти, ніж ті, що у нас були

Щоб уникнути меча або ухилитися від терезів

По дорозі, подалі від лайна, що падає лавиною

Втомилися від того, що вам доведеться заробляти гроші на купах салатів

Багато хлопців хочуть обійняти вас і покататися

Після середньої школи шляхи розходяться, ми розвиваємося

А на наших спинах міняється пісочний годинник

Без сорочки на скутерах, показуємо всім

У середині літа я відчув, як життя проникає в мої легені

Ми ті королі в картковому будиночку, ілюзії розбиваються

А від князів ходимо до міських собак

Їм далеко до тих гострих запашних субот

Мої спогади, безумовно, так важко впоратися

Після вечірки все згасає

Більше ніякого шуму, ми перегортаємо сторінку

Стільці порожніють, всім до побачення

Реальність повертається, нам важко нести навантаження

У дзеркалі перемальовуються обличчя, загартовуються риси

Ми виявили, що голки йдуть занадто швидко

Партійні товариші поступаються місцем колегам

На біса все стає: ви повинні об’єднати та підписати договір оренди

Погляд завуальований, ми втрачаємо з поля зору кількох близьких

Безрозсудність далеко, а майбутнє тільки пролунало

Час, мазки по стінах

І на цих вулицях, колиска нашого дитинства, свідки всіх наших пригод

Деякі рани зникли, інші залишилися

Життя налагодилося, глибші встояли

І ми думаємо про завтрашній день більше, ніж про вчора, у пошуках найвищого щастя

Кожен бореться за нього, якась надія з дна своїх молитов

Одного прекрасного дня він з’являється, очевидно як доказ

Це стало такою рідкістю, що неможливо упустити шанс

І, наступної миті ми прокидаємося поруч з нею

Через 2 секунди, не бачачи його приходу, ми стоїмо перед ним

дитячий садок

У взуттєвій коробці ми зберігали наші фотографії

Пережиток великих збройних подвигів, алкоголь, клуби, дівчата, друзі

Коли улюбленим заняттям було блищати на вечірках

Ми гуляли, ось і все, навіть не знаючи, що буде далі, але...

Після вечірки все згасає

Більше ніякого шуму, ми перегортаємо сторінку

Стільці порожніють, всім до побачення

Реальність повертається, нам важко нести навантаження

Після вечірки…