Mirages - IAM, Allen Akino

Du noir dans nos cœurs et pour tout enlever faudra charbonner

L’erreur est humaine mais faut la force d’un Dieu pour pardonner

Imparfait, vu qu’ici-bas j’ai débarqué pêle-mêle

Inconnu chez les hommes, peu importe, tant qu’j’suis reconnu par l'éternel

J’ai rêvé d’harmonie, entouré de fausses notes

J’ai vidé ton flacon sans jamais trouver l’ivresse

Des signaux de détresse sautaient du haut des blocs

Parce que haine et amour ont toujours la même adresse

La peur et l’ignorance ont toujours la même caisse

Road movie où la connerie se paye en espèces

À tirer sur la corde, tu finis le cul par terre

Trop tard pour «J'aurais dû», maintenant, qu’est-ce que tu vas faire?

Obtenir le pardon, faudra plus qu’un genou à terre

Y’aura pas d’machine arrière, même avec dix mille prières

Enfer ou paradis, je sais plus vraiment où j’vis

Mais j’descends à l’affût, heureusement je sais où j’vais

J’ai rêvé liberté, entouré de murs de brique

J’ai rêvé les abattre, comme de vulgaires volatiles

Pour ça y’avait deux voies, celle des calibres et des livres

J’ai choisi la seconde, la première était pas libre

Tu sais j’ai vu des forts plier, j’ai vu des corps tomber

Renaissant de leurs cendres, fiers, j’ai vu des torses bombés

À l’ombre du pouvoir, hier, j’ai vu l’espoir sombrer

Et moi, sur le perchoir, je rappe pour ne pas crier, han

Du noir dans nos cœurs et pour tout enlever faudra charbonner

L’erreur est humaine mais faut la force d’un Dieu pour pardonner

Imparfait, vu qu’ici-bas j’ai débarqué pêle-mêle

Inconnu chez les hommes, peu importe, tant qu’j’suis reconnu par l'éternel

Lorsqu’on est en bas, y’a pas d’option, hormis l’ascension

Lors de l’ascension, on peut rencontrer la censure ()

Des gens qui ne vivent que par la tension

On a vendu nos gosses, y’aura plus jamais de temps sûr

Ce dont je suis sûr, c’est qu’un jour on va tous mourir

Que l’cadeau empoisonné par peur, on va l’ouvrir

Je ne veux pas quatre murs autour de mon aventure

Ça va finir en «Sale juif» tagué sur la devanture

Comment s’perdre, en se souciant de nos souhaits

Surtout si on a survécu à la punition de leurs fouets

Pardonne-moi Seigneur, je n’ai tué personne

Alors pourquoi mes atomes s’trouvent à la merci de leurs jouets

Je n’suis pas l’meilleur, certainement pas le pire

Mis des mots sur la colère de ceux qui n’savaient pas la dire

J’ai gagné et perdu dans le fracas des batailles

J’ai fait face à mes démons, car je ne pouvais plus les fuir

Trop d’combats, tuent l’credo que j’ai pour l’homme

Il a rejoint mes rêves et balance au bout d’une corde

Dans mes chansons d’automne, la folie s’habite de mille visages

Et l’horizon n’est qu’un mirage (Word up)

Du noir dans nos cœurs et pour tout enlever faudra charbonner

L’erreur est humaine mais faut la force d’un Dieu pour pardonner

Imparfait, vu qu’ici-bas j’ai débarqué pêle-mêle

Inconnu chez les hommes, peu importe, tant qu’j’suis reconnu par l'éternel

Чорно в наших серцях і щоб це все прибрати доведеться вугіллям

Людина помиляється, але для прощення потрібна сила Бога

Недосконалий, оскільки тут, унизу, я приземлився беззаперечно

Невідомий серед людей, це не має значення, поки я визнаний вічним

Я мріяв про гармонію, оточений фальшивими нотами

Я спорожнив твою пляшку, так і не виявивши сп’яніння

Зверху блоків стрибали сигнали лиха

Тому що ненависть і любов завжди мають одну адресу

Страх і невігластво все ще мають той самий фонд

Дорожнє кіно, де фігня оплачується готівкою

Потягнувши мотузку, ви опинитеся попкою на підлозі

Занадто пізно для «я повинен був», що ти тепер робитимеш?

Для прощення знадобиться більше, ніж стояння на колінах

Відступу не буде, навіть із десятьма тисячами молитов

Пекло чи рай, я справді не знаю, де я живу

Але я спускаюся на оглядку, на щастя, знаю, куди йду

Я мріяв про свободу, оточений цегляними стінами

Я мріяв їх збити, як звичайних птахів

Для цього було два шляхи: калібрів і книжок

Я вибрав друге, перше не було безкоштовним

Ви знаєте, я бачив, як гнуться форти, я бачив, як падали тіла

Піднявшись із їхнього попелу, гордий, я побачив опуклі торси

У тіні влади вчора я бачив, як тонула надія

А мене, на окуні, я реп, щоб не кричати, хань

Чорно в наших серцях і щоб це все прибрати доведеться вугіллям

Людина помиляється, але для прощення потрібна сила Бога

Недосконалий, оскільки тут, унизу, я приземлився беззаперечно

Невідомий серед людей, це не має значення, поки я визнаний вічним

Коли ти опускаєшся, немає іншого вибору, окрім як піднятися

При підйомі можна зіткнутися з цензурою ()

Люди, які живуть лише напругою

Ми продали наших дітей, ніколи не буде безпечного часу

Я впевнений у тому, що одного дня ми всі помремо

Щоб подарунок отруєний страхом, ми його відкриємо

Я не хочу чотири стіни навколо своєї пригоди

Він закінчиться тегом "Брудний єврей", позначеним на вітрині магазину

Як заблукати, піклуючись про наші бажання

Особливо, якщо ми пережили покарання їхніх батогів

Прости мене, Господи, я нікого не вбивав

Так чому ж мої атоми віддані на милість своїх іграшок

Я не найкращий, точно не найгірший

Висловіть слова на гнів тих, хто не міг це висловити

Я виграв і програв у галасі битв

Я зіткнувся зі своїми демонами, тому що більше не міг від них тікати

Забагато бійок, вбити віру, яку я маю щодо цього чоловіка

Він приєднався до моїх мрій і бовтається на мотузці

В моїх осінніх піснях божевілля живе на тисячі облич

А горизонт - це просто міраж (Слово)

Чорно в наших серцях і щоб це все прибрати доведеться вугіллям

Людина помиляється, але для прощення потрібна сила Бога

Недосконалий, оскільки тут, унизу, я приземлився беззаперечно

Невідомий серед людей, це не має значення, поки я визнаний вічним