Seeds - Hey Rosetta!

The road bends long, like mother’s arms

Reaching for these four black tires

And through the night, our knuckles tight

We knock off miles and yellow lines

And when it all comes in it’s the biggest thing

It’s the blooming night in the white of your bright blue eyes

And when it all goes past, it’s the fastest wind

And we make it, we make it, we make it

And we don’t look back, cause we don’t need that

And we’re going too fast, and we don’t want to, don’t want to

Crash

The road comes round, it’s a curving crown

And our tired temples try and wear it proud

Cause you get away from all you made

All the kid’s mistakes you were taught to make

But we don’t look back, cause we don’t need that

And we’re going too fast, and we don’t want to, don’t want to

Crash

At last we stop when the night comes on

And i drive into you, like i’m driven to do

And when we then lie still, i still feel

The road go, and them spinning wheels…

(the minutes dropping off, the miles are dropping off…)

(obedient kids, obedient kids, look what we missed, being obedient kids…)

(we go by a million minds, we go by a million dreams, a million silent buried

seeds

We go by a million lives, we go by a million streets, million silent buried

seeds…)

(we are seeds…)

And we don’t look back, cause we don’t need that

And we’re going too fast, and we don’t want to, don’t want to

Crash…

Дорога вигинається довга, як мамині руки

Дотягнутися до цих чотирьох чорних шин

І вночі наші пальці тугі

Ми збиваємо милі та жовті лінії

І коли все це приходить, це найбільше

Це квітуча ніч у білині твоїх яскраво-блакитних очей

А коли все мине, це найшвидший вітер

І ми робимо це, ми робимо це, ми робимо це

І ми не озираємося назад, бо це нам не потрібно

І ми йдемо занадто швидко, і ми не хочемо, не хочемо

Збій

Дорога обходить, це викривлена ​​корона

І наші втомлені храми намагаються носити це з гордістю

Тому що ти віддаляєшся від усього, що зробив

Усі помилки дитини, яких вас навчили робити

Але ми не озираємося назад, бо це нам не потрібно

І ми йдемо занадто швидко, і ми не хочемо, не хочемо

Збій

Нарешті ми зупиняємося, коли настає ніч

І я в’їжджаю в тебе, як мене змушують робити

І коли ми потім лежить нерухомо, я досі відчуваю

Дорога їде, а вони крутяться...

(хвилини скорочуються, милі скорочуються...)

(слухняні діти, слухняні діти, подивіться, чого ми пропустили, будучи слухняними дітьми…)

(ми проходимо мільйоном розумів, ми проходимо мільйоном мрій, мільйоном мовчазних похованих

насіння

Ми проходимо мільйоном життів, ми проходимо мільйоном вулиць, мільйони тихих похованих

насіння...)

(ми насіння…)

І ми не озираємося назад, бо це нам не потрібно

І ми йдемо занадто швидко, і ми не хочемо, не хочемо

Збій…