Parson Brown [Upirngaangutuq Iqalunni] - Hey Rosetta!

Couldn’t shake the cold away

A year alone, stock still and stuck in snow

Two black eyes, this phony smile

My senses dead, my body bent in ice

Then you took off your winter clothes

And you leaned against with your eager innocence

My brittle knotted wrists twitched

Reaching out for it

When we’re running from the hospital, don’t stop.

don’t stop

Though the guards’ll call, and the cops’ll come, don’t stop.

don’t stop

They do not know us.

we don’t stop because of our love.

our love

And we don’t need their law, like the paper it’s written on, it will fade.

it will melt away

Like snow, it runs to the river below

Не міг позбутися холоду

Рік лише в запасі й у снігу

Два чорні очі, ця фальшива посмішка

Мої почуття мертві, моє тіло зігнуте в льоду

Потім ти зняв зимовий одяг

І ти притулився до своєї жадної невинності

Мої тендітні вузли зап’ястя сіпалися

Потягнутися до нього

Коли ми втікаємо з лікарні, не зупиняйтеся.

не зупиняйтеся

Хоч охорона подзвонить, і копи приїдуть, не зупиняйтеся.

не зупиняйтеся

Вони не знають нас.

ми не зупиняємося через нашу любов.

Наша любов

І нам не потрібен їхній закон, як і папір, на якому він написаний, він згасне.

воно розтане

Як сніг, він бтікає до річки внизу