Wat Je Liever Maar Vergeet - Herman Van Veen

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je hier ziet, dat weet je niet

Ik zie, ik zie wat jij niet ziet

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je niet ziet, dat weet je niet

Wie je niet bent, die ken je niet

Je ziet een man, zo onnoemelijk stil

Dat je denkt dat hij hol is

Terwijl ie juist boordevol is

Van rumoer en van moord, van pijn en gegil

Nog zit hij geslagen onder de lamp

Nog barstensvol oorlog en barstensvol kamp

Je bent een man die droomt van dood

Jouw wereld ziet zwart van rouw

Je denkt: gelukkig de vrouw

Die daar schommelend loopt met dat kind in haar schoot

Als je kon ruilen dan wist je het wel

Maar die vrouw draagt al maanden zo’n kankergezwel

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je niet voelt dat weet je niet

Wat je niet kent dat vreet je niet

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wie je zult zijn, die ken je niet

En wat je kiest, dat weet je niet

Je kent een man die het witte bemint

Hij danst op het schaakbord van de aarde

Voor hem heeft het zwarte geen enkele waarde

En als onverhoopt toch een oorlog begint

Dan kiest hij voor wit want hij weet wat hij doet

Wit is de aarde en rood

Is het bloed

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je hier ziet, dat weet jij niet

Ik zie, ik zie wat jij niet ziet

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je niet ziet, dat weet je niet

Wie je niet bent, die ken je niet

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wat je niet voelt dat weet je niet

Wat je niet kent dat vreet je niet

Je weet niet wat je ziet

Je ziet niet wat je weet

Wat je liever maar vergeet

Wie je zult zijn, die ken je niet

En wat je kiest, dat weet je niet

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Те, що ви бачите тут, ви не знаєте

Я бачу, я бачу те, чого не бачите ви

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Чого не бачиш, того не знаєш

Ви не знаєте, хто ви є

Ви бачите чоловіка, такого неймовірно тихого

Що ви думаєте, що він порожній

Поки він просто переповнений

Від шуму та вбивства, болю та крику

Його досі б'ють під лампою

Все ще розривається війною і лопається табором

Ви людина, яка мріє про смерть

Твій світ чорний від жалоби

Думаєш: пощастило жінці

Хто ходить там, гойдаючись з тією дитиною на колінах

Якби ви могли торгувати, ви б знали

Але ця жінка місяцями носила таку ракову пухлину

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Чого не відчуваєш, того не знаєш

Те, чого не знаєш, того не їси

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Ким ти будеш, ти не знаєш

І що ви виберете, ви не знаєте

Ви знаєте людину, яка любить біле

Він танцює на шаховій дошці землі

Для нього чорне не має цінності

А якщо несподівано почнеться війна

Тоді він обирає білий, бо знає, що робить

Біле — земля, червоне

Це кров

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Що ви тут бачите, ви не знаєте

Я бачу, я бачу те, чого не бачите ви

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Чого не бачиш, того не знаєш

Ви не знаєте, хто ви є

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Чого не відчуваєш, того не знаєш

Те, чого не знаєш, того не їси

Ти не знаєш, що бачиш

Ви не бачите того, що знаєте

Те, що ви б хотіли забути

Ким ти будеш, ти не знаєш

І що ви виберете, ви не знаєте