Naar Monaco - Herman Van Veen

Naar Monaco

jij zei zachtjes: 'naar Monaco!'

en toen nog eens: 'Naar

Monaco…'

over zon en zee

en zand

In je ogen las ik: Kan ik?

Zou

ik mogen van de dokter?

Het kopje dat ik stond te drogen

hield ik tegen je gezicht

'Ja, de hitte!'

zei je en ik zag ineens geschitter

in je blikken witte likjes

zomerlicht

Dus we keken

in de folders, dagen, weken

ik ging met de dokter praten

over hoe dat met jou

nou verder moest

'Goed dan.

Even.'

zei hij, 'kwaliteit van leven'

zei hij

nu zijn de kaartjes al geschreven

en

jij hebt weer veel gehoest

In Monaco…

is alles lichter in Monaco?

ik kijk naar jou en naar

Monaco

en ik weet zeker:

in Monaco…

До Монако

ти тихо сказав: «До Монако!»

а потім знову: "Кому".

Монако…

про сонце і море

і пісок

У твоїх очах читаю: можна?

Б

Я можу від лікаря?

Чашка, яку я сушив

Я тримався до твого обличчя

— Так, спека!

ти сказав, і я раптом побачив блиск

у банках з білими облизуваннями

літнє світло

Тож ми подивилися

у папках, днях, тижнях

Я пішла поговорити з лікарем

про те, як у тебе

тепер треба було рухатися далі

— Тоді гаразд.

Трохи.

він сказав, "якість життя"

він сказав

тепер картки вже написані

і

ти знову сильно кашляв

У Монако…

чи все легше в Монако?

Я дивлюсь на вас і на

Монако

і я впевнений:

в Монако…