Nicht einverstanden - Heinz Rudolf Kunze

Nicht einverstanden mit dem Gang der Dinge

Doch nie sich ihnen in den Weg gestellt

Seit Jahren unempfaenglich fuer Apelle

Nicht einverstanden mit dem Lauf der Welt

Die Tage wie gebrochene Akkorde

Die Naechte und ihr selbstvergessener Beat

Ich bin kein Kaempfer, sagt der alte Heizer

Bevor er wieder nach Italien zieht

I’m Radio die kalten Gluecksversprechen:

Genug jetzt von der Depression gehoert!

Ihr Glueck klingt wie ein Sittlichkeitsverbrechen

Nur dass das ploetzlich keine Sau mehr stoert

Nicht einverstanden, dass jetzt immer oefter

Ein Wort wie Krieg auf trockne Lippen kommt

Macht euch nichts vor, er hat doch laengst begonnen

Vielleicht ist das Gehirn schon ausgebombt

Sie saeubern ihre Republik von Buergern

Du laesst es zu, denn Deine war es nie

Und Freiheit heisst: gelitten sein als Zaungast

Beid dieser Autopsie von Utopie

Mit Dir ist wirklich nicht viel anzufangen

Doch bist Du, wenn’s auch keiner glaubt, nicht stolz

Auf Deine bodenlose Unversehrtheit —

Bist halt aus keinem, auch nicht: andrem, Holz

Nicht einverstanden mit dem lauen Gleichmut

Der schon die Frage fuer die Antwort nimmt

Der Winter liest belustigt die Plakate

Wo draufsteht, dass er kommt, und zwar bestimmt

Nicht einverstanden mit dem Schmerz der Frauen

Und dass Du Dich in ihre Langmut legst

Doch wer kann, wenn Du gehst, Dir garantieren

Dass Du Dich auf Dich selber zubewegst?

Nicht einverstanden mit der harten Stimme

Mit der man der Bequemlichkeit Dich zeiht

Als Dissident in toedlich duennen Lueften

Keuchst Du der Erde zu: nur keinen Neid!

Nicht einverstadnen mit dem Gang der Dinge

Doch nie sich ihnen in den Weg gestellt

Das Einzelkind I’m Wespennest der Wahrheit

Nicht einverstanden mit dem Lauf der Welt

Joachim Luhrmann: Schlagzeug

Joshi Kappl: Bassgitarre

Hendrik Schaper: Synthesizer, Sequenzer

Mick Franke: Akustische Gitarre

Hrk: Gesang, Klavier

Не згоден із тим, як йдуть справи

Але ніколи не стояв на їхньому шляху

Роками не реагує на звернення

Не згодні з тим, як розвивається світ

Дні, як зламані акорди

Ночі та їхній самозабутий ритм

Я не боєць, — каже старий кочегар

Перед поверненням до Італії

По радіо холод обіцяє щастя:

Досить чути про депресію зараз!

Ваше щастя звучить як злочин проти сексу

Тільки що раптом вже не турбує сіва

Не погоджуйтеся, що зараз все частіше

Слово, як війна, звучить на сухих устах

Не помиляйтеся, це давно почалося

Можливо, мозок вже розбомбили

Вони очищають свою республіку від громадян

Ви дозволяєте це, тому що воно ніколи не було вашим

А свобода означає: бути стражданим як глядач

Обидва це розтин утопії

З тобою справді нема чого робити

Але ти не гордий, навіть якщо в це ніхто не вірить

На твою бездонну цілісність —

Ти не з будь-якого, навіть: іншого, дерева

Не погоджуюся з прохолодною незворушністю

Хто вже приймає запитання за відповідь

Зима весело читає плакати

Де сказано, що він прийде, і точно

Не згоден з жіночим болем

І щоб ти вклав себе в їхнє багатостраждання

Але хто може вам гарантувати, коли ви підете

Що ти рухаєшся до себе?

Не згоден з різким голосом

З яким вас звинувачують у комфорті

Як дисидент у смертельному повітрі

Якщо задихаєшся на землю: не заздри!

Не згоден із тим, як йдуть справи

Але ніколи не стояв на їхньому шляху

Єдина дитина в шершневому гнізді правди

Не згодні з тим, як розвивається світ

Йоахім Лурманн: ударні

Джоші Каппл: бас-гітара

Хендрік Шапер: синтезатори, секвенсори

Мік Франке: акустична гітара

Hrk: вокал, фортепіано