Leichter gesagt als getan - Heinz Rudolf Kunze

Als wir uns trennten, brach ich auseinander

Ich hab mich wie ein Wolkenriss gefuehlt

Ein Stueck, aus dem mein Leben war

Fiel zischend in den Rinnstein

Un wurde mit den Traenen weggespuelt

Wir winselten wie ausesetzte Hunde

Die Schrecksekunde tat wie ewig weh

Wir schauten mit verschwommnen Augen

Aus beschlagnen Scheiben

Erinnerunen brannten unterm Schnee

Dich zu vergessen

Dich wegzuschieben

Dich nich zu kennen

Dich nicht zu lieben

Das klappt doch nur im Film und im Roman

Leichter gesagt

Leichter gesagt

Leichter gesagt als getan

Wir kruemmten uns in meinem alten Wagen

Das Zwischendeck im Parkhaus vollbesetzt

Die Maenner hinterm Steuer sahen aus

Als ob sie traeumten

Die Frauen hoffnungslos und schwerverletzt

Ich wollte, dass die Erde aus der Bahn faellt

Ein steiler Sturz zur Sonne und dann Schluss

Du kamst aus deinem Gurt nich raus

Ich musste dir noch oefnnen

Und haette mich gesprengt fuer einen Kuss

Dich zu vergessen

Dich wegzuschieben

Dich nich zu kennen

Dich nicht zu lieben

Das waer nur Selbstbetrug und Groessenwahn

Leichter gesagt

Leichter gesagt

Leichter gesagt als getan

Du bist schon Legende

Du bist schon gar nicht mehr wahr

Jeden Abend bring ich ein paar unsichtbare Blumen

Und ein Menschenopfer auf den heimlichen Altar

Dich zu vergessen

Dich wegzuschieben

Dich nich zu kennen

Dich nicht zu lieben

Das klappt doch nur im Film und im Roman

Leichter gesagt

Leichter gesagt

Leichter gesagt als getan

Text: Kunze — Musik: Luerig

Heinz Rudolf Kunze: Gesang, Gitarre, Strings

Heiner Luerig: Gitarren

Peter Miklis: Drums

Josef Kappl: Bass, Chor-Arrangement

Thomas Bauer: Hammond, Strings

Коли ми розлучилися, я розлучився

Я відчув, як тріщина хмара

Шматок, з якого було зроблено моє життя

З шипінням впав у жолоб

Уна змили сльози

Ми скиглили, як покинуті собаки

Момент шоку болить, як вічно

Ми дивилися розмитими очима

З запотілих вікон

Спогади горіли під снігом

забути тебе

щоб відштовхнути вас

не знаючи тебе

не любити тебе

Це працює лише у фільмі та в романі

Легше сказати

Легше сказати

Легше сказати, ніж зробити

Ми корчилися в моїй старій машині

Проміжна палуба на багатоповерховій автостоянці повністю зайнята

Подивилися чоловіки за кермом

Ніби вони мріяли

Жінки безнадійні та важко поранені

Я хотів, щоб земля зійшла з колії

Крутий падіння до сонця, а потім все кінець

Ви не могли вирватися з ременя безпеки

Я все одно мав відкрити його для вас

І підірвав би мене за поцілунок

забути тебе

щоб відштовхнути вас

не знаючи тебе

не любити тебе

Це був би лише самообман і марення величі

Легше сказати

Легше сказати

Легше сказати, ніж зробити

Ти вже легенда

Ти вже навіть не правда

Щовечора я приношу невидимі квіти

І людська жертва на таємному вівтарі

забути тебе

щоб відштовхнути вас

не знаючи тебе

не любити тебе

Це працює лише у фільмі та в романі

Легше сказати

Легше сказати

Легше сказати, ніж зробити

Текст: Kunze — Музика: Luerig

Хайнц Рудольф Кунце: вокал, гітара, струнні

Хайнер Люріг: Гітари

Пітер Мікліш: Барабани

Йозеф Капль: бас, аранжування хору

Томас Бауер: Хаммонд, струнні