Kinderlied - Heinz Rudolf Kunze

Fuer Alice Miller)

Meine Fuesse sind so schwer wie meine Hose

Wenn ich wieder mal nicht aufpass

Bei so viel Himmel bin ich winzig wie das Toepfchen

Wo ich nicht mehr richtig draufpass

Wenn ich hinaufschau und die Beiden etwas fragen will

Dann werde ich geblendet

Die Beiden lachen wenn ich niese ich will wissen

Wann der Weg hier endlich endet

Am kiosk kaufen sich die Beiden je ein Eis am Stiel

Und ich geh dabei leer aus

Mir klebt die Zunge fest am Gaumen auch wenn’s nur nach

Pappe schmeckt es sieht nach mehr aus

Ich moechte auch so einen Stiel und Mutter sagt Komm her

Du darfst bei mir mal beissen

Das Ganze ist zu kalt fuer dich —

Ich koennt vor what an jeder Pusteblume reissen

Wo hat man sowas schon gehoert!

Zu kalt fuer dich!

Ich greif entschieden nach dem Stengel

Die Mutter zieht ihn weg dann darf sie sich nicht wundern

Wenn ich auch entschieden quengel

Mal sehn wie Vater diese Sache sieht — da, Junior, sagt er

Darst bei mir mal lecken

Das darf doch wohl nicht wahr sein und den bloeden Junior

Kann er sich sonstwohin stecken

Und weder Schmetterlinge noch die bloeden Kuehe

Koennen mein Interesse wecken

Solang die Beiden da nicht endlich damit aufhoer’n

Ihr verdammtes Eis zu schlecken

Immer wieder bieten sie mir einen Biss an

Ich versuch den Stiel zu fassen

Immer wieder ziehn si sich mit ihm zurueck

Und ich beginne sie zu hassen

Und ich weine immer laenger immer lauter

Bis sie schliesslich auch noch lachen

«Stell dich nicht so an!

Wer wird denn wegen sowas

Gleicht so viel Theater machen!

«Und ich setz mich auf den Boden dreh den

Ruecken ihnen zu zum Steinchenschmeissen

Ab und zu dreh ich mich um die bringen’s fertig

Mir jetzt auch noch auszureissen

Ploetzlich ruft mich Vater zu sich und er gibt mir seinen Stiel

— ich darf ihn haben!

Doch es ist kein Eis mehr dran da kann ich noch so sehr

Mit meinem Milchzahn schaben

Und ich werf ihn weg und heb ihn wieder auf

Auch wenn ich weiss es ist vergeblich

Dass mmein Teddybaer zu Hause auf mich wartet

Find ich voellig unerheblich

Und ich trotte ihnen nach nur keine Klagen

Denn sie soll’n mich wieder loeben

Gruene Wiese blauer Himmerl und ein

Grosser Vogel schreit da ganz weit oben

Joshi Kappl: Bassgitarre

Hendrik Schaper: Synthesizer, Glockenspiel

Mick Franke: Akustische Gitarren

Hrk: Gesang, Akustische Gitarre

Herbert: Elektronische Perkussion

Для Еліс Міллер)

Мої ноги важкі, як штани

Якщо я знову не буду обережним

З таким небом я крихітний, як горщик

Де я більше не підходжу

Коли я дивлюся вгору й хочу щось запитати у двох

Тоді я осліпну

Вони обоє сміються, коли я чхаю, я хочу знати

Коли шлях нарешті закінчиться тут

У кіоску обидва купують по льодянику

І я нічого не отримую

Мій язик міцно прилипає до мого піднебіння, навіть якщо це відразу

Картон смачний, схожий на більше

Я теж хочу таку палицю, а мама каже сюди

Ви можете перекусити від мене

Для тебе все надто холодно —

Я міг рвати кожну кульбабу перед чим

Де ви вже чули щось подібне!

Занадто холодно для вас!

Я рішуче тягнусь до стебла

Мама відтягує його, тоді не варто дивуватися

Навіть якщо я рішуче скиглить

Подивимося, як бачить це батько — ось, Молодший, — каже

Смій лизати мене

Напевно, це не може бути правдою і дурний молодший

Чи може він поставити себе де-небудь ще

І ні метеликів, ні дурних корів

Може викликати мій інтерес

Поки ці двоє нарешті не зупинять це

Облизування її проклятого морозива

Вони постійно пропонують мені перекусити

Я намагаюся вхопитися за ручку

Знову і знову ти віддаляєшся з ним

І я починаю її ненавидіти

І я плачу довше і голосніше

Поки вони нарешті теж не засміються

"Давай!

Хто буде через щось подібне

Ніби зробити так багато галасу!

— А я сяду на підлогу

Переходьте до них, щоб кидати каміння

Час від часу я обертаюся, і їм це вдається

вирвати й мене зараз

Раптом мене кличе батько і дає ручку

— Я можу це отримати!

Але на ньому більше немає льоду, скільки б я не міг

Зішкріб моїм молочним зубом

А я кидаю і знову беру

Навіть якщо я знаю, що це даремно

Вдома мене чекає мій плюшевий ведмедик

Я вважаю це абсолютно неактуальним

А я за ними тягнуся просто без нарікань

Бо вони повинні мене знову хвалити

Зелений луг і блакитне небо

Великий птах кричить там

Джоші Каппл: бас-гітара

Хендрік Шапер: синтезатор, глокеншпіль

Мік Франке: Акустичні гітари

Hrk: вокал, акустична гітара

Герберт: Електронні ударні