Brennende Hände - Heinz Rudolf Kunze

Irgendwann mach ich Dir umwerfend klar

Was ich unter Liebe versteh

Jedenfalls nicht französisches Kino

Oder Stöckelschuhe voll Schnee

Ich laß Dich nicht mehr auf Reisen gehn

Wo Du Dich oder sonstwas findest

Ich will nicht mehr am Bahnsteig stehn

Und sehn, wie Du verschwindest

Wir werden uns nicht unbekannt!

Das ist noch nicht das Ende!

Wir treffen uns in Feuerland

Und reichen uns brennende Hände

Es ödet jeden an mit der Zeit

Nur Schiffe zu versenken

Wir fleddern unsere Sterblichkeit

Und haben doch nichts zu verschenken

Das Leben ist kurz und die Bombe hängt tief

Kann sein, daß sie uns hier nur dulden

Doch wir kommen zurecht, wenn wir uns bei den Engeln

Lebenslänglich verschulden

Wir werden uns nicht unbekannt!

Das ist noch nicht das Ende!

Wir treffen uns in Feuerland

Und reichen uns brennende Hände

Колись я дам тобі це абсолютно ясно

Що я маю на увазі під коханням?

Принаймні не французьке кіно

Або високі підбори, повні снігу

Я більше не дозволю тобі подорожувати

Де ви знайдете себе чи щось інше

Я не хочу більше стояти на платформі

І подивися, як ти зникнеш

Ми не будемо невідомими!

Це ще не кінець!

Зустрінемось на Вогняній Землі

І дай нам палкі руки

З часом це всім набридає

Тільки щоб топити кораблі

Ми марнуємо свою смертність

І все ж їм нічого віддати

Життя коротке, а бомба висить низько

Може бути, що вони тут лише терплять нас

Але ми обходимося, коли дивимося на ангелів

у боргу на все життя

Ми не будемо невідомими!

Це ще не кінець!

Зустрінемось на Вогняній Землі

І дай нам палкі руки