Dávné lásky - Karel Gott

ona: Někdy se mi zdává, že je slyším znít

stříbrnými hlásky spolu šeptají…

Naše dávné lásky, kam jen chtěly jít,

než je osud roznes větrem po kraji?

on: Toulají se v hájích,

tančí na loukách,

jiskří jarní rosou,

ohněm dýchají.

Vstoupí nohou bosou

večer na tvůj práh

a dlouho, dlouho, dlouho šeptají.

Tiše stůj a poslouchej.

ona: I tady někde musí být.

on: Písně snů a zázraků.

ona: Lásek i hvězd.

on: Písně cest i tuláků.

ona: I tady někde musí být.

on: Chci své písně žít

a mít svůj sen, svou tvář.

Slyšíš vlétá

branou světa.

Vítej lásko, tady jsem!

Chci své písně žít

a mít svůj sen, svou tvář.

Slyšíš vlétá…

ona: Branou světa.

on: Vítej lásko.

oba: Tady jsem!

вона: Іноді мені здається, що я чую їх звук

вони шепочуться разом срібними звуками...

Наші давні кохання, куди вони просто хотіли піти,

чим доля віє по регіону?

він: Вони бродять по гаях,

танці на лугах,

виблискує весняною росою,

вони дихають вогнем.

У ноги входить босоніж

вечір на вашому порозі

і довгий, довгий, довгий шепіт.

Стій спокійно і слухай.

вона: Він теж має бути тут десь.

він: Пісні мрій і чудес.

вона: Любить і зірки.

він: Пісні доріг і волоцюг.

вона: Він теж має бути тут десь.

він: Я хочу жити своїми піснями

і мати свою мрію, своє обличчя.

Ви чуєте, як він летить

ворота світу.

Вітаю, кохана, я тут!

Я хочу жити своїми піснями

і мати свою мрію, своє обличчя.

Ви чуєте, як він летить…

вона: Ворота світу.

він: Ласкаво просимо кохання.

обидва: я тут!