За удачу - Группа Сентябрь

Здесь у нас полгода холода

И зимою солнца не бывает

В небесах полярная звезда

Сердце в непогоду согревает

Я сниму гитару со стены

Зазвенят серебряные струны

Наполняя запахом весны

Комнату, в которой бродит юность

За тепло родного очага

За любимых, близких и удачу

Мы нальем – пускай метут снега

И в холодном небе вьюга плачет

За тепло родного очага

За друзей и доброе здоровье!

Выпьем – и пускай метут снега

Наполняя этот мир любовью

На метель из старого окна

Посмотрю с тревогой и надеждой

И наполнив чарочку до дна

Выпью за твою любовь и нежность!

И когда, устав на склоне дня,

Я взгляну на скованные реки,

Вспомню, что одна ты у меня,

Самая любимая на свете

За тепло родного очага

За любимых, близких и удачу

Мы нальем – пускай метут снега

И в холодном небе вьюга плачет

За тепло родного очага

За друзей и доброе здоровье!

Выпьем – и пускай метут снега

Наполняя этот мир любовью

За тепло родного очага

За любимых, близких и удачу

Мы нальем – пускай метут снега

И в холодном небе вьюга плачет

За тепло родного очага

За друзей и доброе здоровье!

Выпьем – и пускай метут снега

Наполняя этот мир любовью

Тут у нас півроку холоду

І взимку сонця не буває

У небесах полярна зірка

Серце в негоду зігріває

Я зніму гітару зі стіни

Задзвенять срібні струни

Наповнюючи запахом весни

Кімнату, в якій бродить юність

За тепло рідного вогнища

За коханих, близьких та удачу

Ми наллємо – нехай мітуть сніги

І в холодному небі завірюха плаче

За тепло рідного вогнища

За друзів та добре здоров'я!

Вип'ємо - і нехай метуть снігу

Наповнюючи цей світ любов'ю

На хуртовину зі старого вікна

Подивлюся з тривогою та надією

І наповнивши чарочку до дна

Вип'ю за твою любов і ніжність!

І коли, втомившись на схилі дня,

Я погляну на скуті річки,

Згадаю, що одна ти в мене,

Найулюбленіша на світі

За тепло рідного вогнища

За коханих, близьких та удачу

Ми наллємо – нехай мітуть сніги

І в холодному небі завірюха плаче

За тепло рідного вогнища

За друзів та добре здоров'я!

Вип'ємо - і нехай метуть снігу

Наповнюючи цей світ любов'ю

За тепло рідного вогнища

За коханих, близьких та удачу

Ми наллємо – нехай мітуть сніги

І в холодному небі завірюха плаче

За тепло рідного вогнища

За друзів та добре здоров'я!

Вип'ємо - і нехай метуть снігу

Наповнюючи цей світ любов'ю