Судьба экспедиции - GroTTesque

Бурлит весь свет, ажиотаж

Совершается полет за полярный круг.

Идет последний инструктаж

Аэростат наш в небе, облака вокруг!

Припасы есть, запас карман не тянет!

Мы верили, что этот день настанет!

Под нами белизна, что режет глаза!

И полярный дикий холод

Пронзает наши сердца.

И нет пути назад.

Мы выбрали дорогу!

Коль гибель ждет в снегах, то значит такова

судьба!

А вот и он, полярный круг

Бортовой компас сошел с ума

От моторов слышен странный стук

И обшивка вся трещит по швам!

И цель близка!

Мы добрались почти!

Нам нужно выжить, не свернуть с пути...

Под нами белизна, что режет глаза!

И полярный дикий холод

Пронзает наши сердца.

И нет пути назад.

Мы выбрали дорогу!

Коль гибель ждет в снегах, то значит такова

судьба!

Среди обломков и вечного льда

Через ветра пробивается крик

«Я тут не останусь навсегда!

Я вернусь домой на материк!»

Он, закрыл глаза, умирая в снегах.

Тени этих слов застыли на губах...

Под нами белизна, что режет глаза!

И полярный дикий холод

Пронзает наши сердца.

И нет пути назад.

Мы выбрали дорогу!

Коль гибель ждет в снегах, то значит такова

судьба!

Вирує весь світ, ажіотаж

Здійснюється політ за полярне коло.

Йде останній інструктаж

Аеростат наш у небі, хмари навколо!

Припаси є, запас кишеню не тягне!

Ми вірили, що цей день настане!

Під нами білизна, що ріже очі!

І полярний дикий холод

Пронизує наші серця.

Та немає шляху назад.

Ми вибрали дорогу!

Якщо загибель чекає в снігах, то значить така

доля!

А ось і він, полярне коло

Бортовий компас збожеволів

Від моторів чутний дивний стукіт

І обшивка вся тріщить по швах!

І ціль близька!

Ми майже дісталися!

Нам треба вижити, не звернути з дороги.

Під нами білизна, що ріже очі!

І полярний дикий холод

Пронизує наші серця.

Та немає шляху назад.

Ми вибрали дорогу!

Якщо загибель чекає в снігах, то значить така

доля!

Серед уламків та вічного льоду

Через вітри пробивається крик

«Я тут не залишусь назавжди!

Я повернуся додому на материк!

Він заплющив очі, помираючи в снігах.

Тіні цих слів застигли на губах.

Під нами білизна, що ріже очі!

І полярний дикий холод

Пронизує наші серця.

Та немає шляху назад.

Ми вибрали дорогу!

Якщо загибель чекає в снігах, то значить така

доля!