Песня мёртвой воды - Грай

Небо стынет тусклым омутом меркнущей воды,

Неоплаканные тени тянут руки хмурыми елями.

В мертвой воде, слышишь, песня звучит

Стоном ветров, эхом древних лесов.

Тихо ступай по заросшей тропе

В темень мрачной реки, в пустоту полыни.

Глубока тоска, да темна тоска - не достать до дна;

Догорит заря черною золой во туман, да лёд.

В терпкой тиши пеплом, сединой мой курган укрой.

Плачь за меня, песней зови в смоляной ночи.

Небо холоне тьмяним виром тьмяної води,

Неоплакані тіні тягнуть руки похмурими ялинками.

У мертвій воді, чуєш, пісня звучить

Стогін вітрів, луною древніх лісів.

Тихо йди по зарослій стежці

У темряву похмурої річки, у порожнечу полину.

Глибока туга, та темна туга – не дістати до дна;

Догорить зоря чорною золою в туман, і лід.

У терпкій тиші попелом, сивий мій курган укрий.

Плач за мене, піснею клич у смоляній ночі.