Silbervogel - Godewind

Die Nacht wirft ihre Schattennetze

Übers Land hinaus.

Überall gehen langsam

Hier im Dorf die Lichter aus.

Nur sie kann jetzt nicht schlafen,

Sie kommt einfach nicht zur Ruh´,

Denn seit er nicht mehr da ist,

Weiß sie nicht mehr was sie tut.

Vor ihrem Fenster brennt ein Lichtschein,

Tag und Nacht nur für ihn.

Er soll ihm leuchten in der Finsternis,

Zeigt ihm den Weg zu ihr zurück.

«Ich fahr hinaus», sagte er zu ihr,

«Du, ich bin bald wieder da»,

Doch das ist jetzt nur Erinnerung,

Denn es war vor einem Jahr.

Silbervogel, flieg hinaus in die Ferne!

Nimm die Sehnsucht himmelwärts zu den Sternen!

Fang den Augenblick dort ein,

Lass es so wie früher sein!

Sie würd' so gerne mit ihm ziehen,

Aus ihrem Traum entfliehen.

Sie lebt ihr Leben so gut sie’s kann,

Doch irgendwas fehlt in ihr.

Sie schreibt ihm jeden Tag einen Brief

Und schickt ihn hinaus aufs Meer.

Einmal nur, das wünscht ich ihr,

Fänd' sie ihr kleines Glück,

Doch das Leben, das geht weiter

Und es kommt kein Tag zurück.

Silbervogel, flieg hinauf zu den Sternen!

Grüß mir Sonne, Wind und Meer in der Ferne!

Breite deine Flügel aus

Und flieg' aufs weite Meer hinaus.

Sie würd so gerne mit Dir zieh’n,

Aus ihrem Traum entflieh`n.

Silbervogel, flieg hinaus in die Ferne!

Nimm die Sehnsucht himmelwärts zu den Sternen!

Fang den Augenblick dort ein,

Lass es so wie früher sein!

Lass es doch noch mal gescheh’n,

Dass sie sich wiederseh’n.

Ніч кидає свої тіньові сіті

за межами країни.

Скрізь потихеньку

Тут у селі вимкнули світло.

Тільки вона зараз не може заснути

Вона просто не може відпочити

Тому що, оскільки він пішов,

Вона вже не знає, що робить.

Світить світло перед її вікном,

День і ніч тільки для нього.

Воно дасть йому світло в темряві,

Покажи йому шлях назад до неї.

— Я йду, — сказав він їй,

«Ти, я скоро повернуся»,

Але тепер це лише спогади

Тому що це було рік тому.

Срібний птах, лети далеко!

Візьміть тугу в небо до зірок!

ловіть момент там

Хай буде, як колись!

Вона хотіла б піти з ним

Втеча від її мрії.

Вона живе своїм життям, як може

Але чогось їй не вистачає.

Вона щодня пише йому листа

І відправити його в море.

Тільки раз, ось чого я їй бажаю

Якщо вона знайде своє маленьке щастя

Але життя триває

І нема дня назад.

Серебрянка, лети до зірок!

Привітай сонце, вітер і море вдалині!

розправ крила

І полетіти в море.

Вона хотіла б переїхати з вами

Втеча від її мрії.

Срібний птах, лети далеко!

Візьміть тугу в небо до зірок!

ловіть момент там

Хай буде, як колись!

Нехай це повториться

Щоб вони знову зустрілися.