Le genre de la maison - Georgius

Je vous préviens que je n' vais pas chanter

Un air d’opéra, non je n’aime pas ça

Ne croyez pas que j' vais déclamer

Des alexandrins de Marcel Cachin

Je n' vais pas gazouiller du Claude Debussy

Ni réciter des vers de Paul Valéry

Ce n’est pas le genre de la maison

Ah !

Mais non, mais non

Je n’ai pas la voix pour les grands machins

Je préfère les tout petits refrains

Les p’tits couplets rigolos

Qui ne sont ni bas ni hauts

Mais faire le ténor ou l' baryton

Ah !

Mais non, mais non

Ce n’est pas le genre de la maison

Rentrant chez moi, l’autre soir vers minuit

Voilà qu’une belle soudain m’interpelle

J' la connaissais pas, elle me dit «Chéri»

Ça prouve, entre nous, qu’elle avait du goût

Elle ajoute «Veux-tu me prendre pour dix-huit francs ?»

D’un ton sec, je lui répondis poliment

Ce n’est pas le genre de la maison

Ah !

Mais non, mais non

Donner tant d’or pour un p’tit moment

Ma religion, Madame, me l' défend

J' vous donnerais sans hésiter

Ma jeunesse et ma beauté

Mais de là à vous donner dix ronds

Ah !

Mais non, mais non

Ce n’est pas le genre de la maison

Dans un music-hall tout c' qu’il y a d' bien

J'étais l’autre soir et j’espérais voir

Des scènes d’esprit d’un tour parisien

Entendre blaguer les actualités

Je n’ai vu que cent quatre-vingts femmes toutes nues

Lorsque je me suis plaint, l’ouvreuse m’a répondu

Ce n’est pas le genre de la maison

Ah !

Mais non, mais non

C’est vieux jeu d' faire sur un air connu

Des mots drôles sur les trous de nos rues

Nous préférons au final

Montrer le trou de nos balles

Mais on n' dit pas un seul mot cochon

Ah !

Mais non, mais non

Ce n’est pas le genre de la maison

J'étais sorti l’autre soir, sans argent

Lorsque j’aperçus un visage connu

Je lui dis «Pardon, j' vous connais vaguement

Mais je vous en prie, prêtez-moi un louis»

«Impossible» me dit-il «c'est pas ma fonction

Je suis receveur des contributions»

Ce n’est pas le genre de la maison

Ah !

Mais non, mais non

Vous m' devez trente-cinq centimes et demi

Et vous osez me taper d’un louis

Nous sommes créés tout spécialement

Pour pomper tout votre argent

Mais nous ne rendons jamais l' pognon

Ah !

Mais non, mais non

Ce n’est pas le genre de la maison

Попереджаю, що співати не буду

Оперна арія, ні, не подобається

Не думайте, що я буду декламувати

Олександрійці Марселя Качіна

Я не буду щебетати Клоду Дебюссі

Або продекламуйте вірші Поля Валері

Це не той будинок

Ах!

Але ні та ні

У мене немає голосу для великих справ

Я віддаю перевагу крихітним маленьким приспівам

Веселі маленькі куплети

Які не є ні низькими, ні високими

Але грайте тенор або баритон

Ах!

Але ні та ні

Це не той будинок

Повернувся додому днями близько опівночі

Тепер прекрасне раптово кличе мене

Я її не знав, вона сказала мені: "Дорогий"

Між нами, це доводить, що вона мала гарний смак

Вона додає: «Візьмете мене за вісімнадцять франків?»

Я ввічливо відповів сухим тоном

Це не той будинок

Ах!

Але ні та ні

Дайте стільки золота ненадовго

Моя релігія, мадам, забороняє мені

Я б тобі віддав без вагань

Моя молодість і моя краса

Але звідти дати вам десять раундів

Ах!

Але ні та ні

Це не той будинок

У музичному залі все добре

Я був минулої ночі і сподівався побачити

Духовні сцени з паризького туру

Послухайте новини жарт

Я бачив лише сто вісімдесят голих жінок

Коли я поскаржився, мені відповів розпорядник

Це не той будинок

Ах!

Але ні та ні

Це старомодно робити під відому мелодію

Смішні слова про ями на наших вулицях

Ми віддаємо перевагу в кінці

Покажіть отвір нашої кулі

Але ми не говоримо жодного брудного слова

Ах!

Але ні та ні

Це не той будинок

Я пішов того вечора без грошей

Коли я побачив знайоме обличчя

Я кажу йому: «Вибачте, я знаю вас смутно

Але, будь ласка, позич мені луї"

«Неможливо, — сказав він мені, — це не моя робота

Я збирач податків"

Це не той будинок

Ах!

Але ні та ні

Ви винні мені тридцять п'ять з половиною центів

І ти насмілився вдарити мене луїсом

Ми створені особливо

Щоб викачати всі свої гроші

Але ми ніколи не повертаємо гроші

Ах!

Але ні та ні

Це не той будинок