Presto - Generic Animal, Franco126

Tutti i mattoni che fanno un palazzo

Non li puoi contare, sennò cade giù

Tu fidati, certo, che queste pareti

Son fatte di ghiaccio, non si scioglie più

Ho letto due libri che parlan di guerra

Non dicono niente, me la fai già tu

Ho letto due libri che parlan di guerra

Non dicono niente, me la fai già tu

Quando mi spiegherai

Dormire, come fai?

Se quando la notte ti scrivo

Mi chiedo: «Risponderai?»

Sei sveglia presto

Io invece resto qui a marcire

Mi prendo il resto della giornata

Per andarmene via

Chi me lo fa fare di scrollarmi di dosso il sonno co' una doccia fredda?

E poi affogare un biscotto nel latte e mangiarlo prima che si spezza

E vestirsi a caso con le prime cose pescate dall’armadio a muro

Salutare con una spallata il vicino che scende i gradini uno a uno

Poi di fuori coi clacson che impazzano, i passi si affrettano lungo le strade

Le saracinesche che sbattono, gli autobus che tardano ad arrivare

In una corsa contro il tempo, io già lo so che perderei

Mi chiedo tu com'è che fai, io già lo so che impazzirei

Spengo la luce, mi sveglio in una bara

Ho gli occhi stropicciati, rimango in pigiama

Non esco di casa, ho letto già la trama

Ho letto già la trama, ho letto già la trama

Quando mi spiegherai

Dormire, come fai?

Se quando la notte ti scrivo

Mi chiedo: «Risponderai?»

Sei sveglia presto

Io invece resto qui a marcire

Mi prendo il resto della giornata

Per andarmene via

Quando mi spiegherai-ai

Dormire, come fai?

Se quando la notte ti scrivo

Mi chiedo: «Rispondera-a-ai?»

Sei sveglia presto

Io invece resto qui a marcire

Mi prendo il resto della giornata

Per andarmene via

Вся цегла, з якої складається будівля

Їх не можна порахувати, інакше вона впаде

Ви вірите, звичайно, що цим стінам

Вони зроблені з льоду, він більше не тане

Я прочитав дві книги, які розповідають про війну

Вони нічого не кажуть, ти вже мені це робиш

Я прочитав дві книги, які розповідають про війну

Вони нічого не кажуть, ти вже мені це робиш

Коли ти мені поясниш

як ти спиш?

Якщо коли я пишу тобі вночі

Я запитую себе: «Ви відповісте?»

Ти рано встаєш

Але я залишаюся тут гнити

Я візьму решту дня

Йти геть

Хто змушує мене це робити, щоб позбутися сну холодним душем?

А потім утопити печиво в молоці і з’їсти його, поки воно не порвалося

І одягайтеся навмання з першими виловленими речами зі вбудованої шафи

Плече привіт сусіду, який один за одним спускається зі сходів

Тоді надворі з рогами божеволіють, кроки поспішають по вулицях

Жалюзі, що грюкають, автобуси повільно приїжджають

У гонці з часом я вже знаю, що програю

Цікаво, як тобі це вдається, я вже знаю, що я б збожеволів

Вимикаю світло, прокидаюся в труні

Очі в мене зморшкуваті, я сиджу в піжамі

Я не виходжу з дому, я вже прочитав змову

Я вже прочитав сюжет, я вже прочитав сюжет

Коли ти мені поясниш

як ти спиш?

Якщо коли я пишу тобі вночі

Я запитую себе: «Ви відповісте?»

Ти рано встаєш

Але я залишаюся тут гнити

Я візьму решту дня

Йти геть

Коли ти мені поясниш

як ти спиш?

Якщо коли я пишу тобі вночі

Цікаво: "Чи буде він відповідати на-на?"

Ти рано встаєш

Але я залишаюся тут гнити

Я візьму решту дня

Йти геть