Desert Storm - Gemello

Stiamo correndo ad occhi chiusi su un cavallo

Nelle dune di un deserto tra le stelle cristallo

Il vento caldo è cashmere che ci avvolge la gola

Scusa se sogno di continuo e ancora

Lo so, non ne ho bisogno, ma io devo farlo

Sarà per questo che mi piace raccontarlo

Sei in ogni mio bicchiere d’acqua, in ogni mia risacca

In ogni pietra che si spacca

Siamo apprendisti in questa vita che ci vuole tristi

Ed è per questo che sogniamo senza rischi

Noi ci guardiamo fissi come da piccoli

Con il sorriso di chi gli bastano due spiccioli

E via per la nostra strada

Quella difficile, bellissima e poco illuminata

Come una torcia che si spegne nel mezzo della notte

O una finestra sul mare dove ti penso a volte

Ci muoviamo lenti nei passi della Luna

Come due gechi mezzi cechi portano fortuna

Senza nasconderci, senza confonderci

Senza il bisogno di risponderci

E va così, alziamo gli occhi e cadono le stelle

Siamo scorpioni attorcigliati nelle notti belle

Lasciamo impronte sulla sabbia del nostro passaggio

Ci addormentiamo in un letargo in questo lungo viaggio

Appena nati andiamo a caccia di orme

Mangio uno spicchio di peyote, ti vedo deforme

Ci rotoliamo negli scivoli di lingue lunghe

Stretti tra le nostre braccia giungle

Ehi, ma fammi un cenno e ti raggiungo

Sì, saltiamo in lungo nella sabbia, in questo cielo plumbeo

E tu sei bella co' 'sta sciarpa che ti gira intorno

Numero 9, pick and roll, baby, Rajon Rondo

Tocco di classe, muro infinito alto

La Luna piange a terra stesa sull’asfalto

E siamo uguali, giuro, credimi una volta tanto

Scusa se canto libero e tu puoi starmi accanto

Per quanto vuoi, fino alla fine del deserto

Fino all’ultimo granello, sì, di questo inferno

Saliamo in sella pronti a perderci di nuovo

In questa zattera di tempo mentre fisso il vuoto

Ci muoviamo lenti nei passi della Luna

Come due gechi mezzi cechi portano fortuna

Senza nasconderci, senza confonderci

Senza il bisogno di risponderci

E va così, alziamo gli occhi e cadono le stelle

Siamo scorpioni attorcigliati nelle notti belle

Lasciamo impronte sulla sabbia del nostro passaggio

Ci addormentiamo in un letargo in questo lungo viaggio

Ми біжимо із закритими очима на коні

У дюнах пустелі серед кришталевих зірок

Теплий вітер кашемір обвиває наші горла

Вибачте, що мрію безперервно і знову

Я знаю, мені це не потрібно, але я повинен це зробити

Напевно, тому я люблю це розповідати

Ти в кожній моїй склянці води, у мій прибій

У кожному камені, який розбивається

Ми учні цього життя, що робить нас сумними

І тому мріємо без ризику

Ми дивимося один на одного пильно, як ми були дітьми

З посмішкою того, кому потрібно лише дві копійки

І в наш шлях

Складний, красивий і тьмяно освітлений

Як факел, що гасне серед ночі

Або вікно з видом на море, де я іноді думаю про тебе

Ми повільно рухаємося слідами Місяця

Як два напівчеські гекони приносять удачу

Не ховаючись, не плутаючи нас

Без необхідності відповідати нам

Так і відбувається, ми піднімаємо очі, і падають зірки

Ми - скорпіони, що крутяться в прекрасних ночах

Ми залишаємо сліди на піску нашого проходу

У цій довгій подорожі ми засинаємо в летаргії

Як тільки ми народжуємося, ми йдемо на полювання за слідами

Я з’їв шматочок пейоту, я бачу, що ти деформований

Ми скочуємо гірки довгих язиків

Джунглі стиснуті в наших обіймах

Гей, дай мені кивок, і я приєднаюся до тебе

Так, давайте стрибаємо в довжину в піску, в цьому свинцевому небі

І ти красива з цим шарфом, який обгортає тебе

Номер 9, пік-н-рол, крихітко, Раджон Рондо

Дотик класу, висока нескінченна стіна

Місяць плаче на землі, лежачи на асфальті

І ми однакові, клянуся, повірте мені хоч раз

Вибачте, якщо я вільно співаю і ви можете бути поруч зі мною

Скільки завгодно, до кінця пустелі

До останньої крупинки, так, цього пекла

Ми сідаємо на сідло, готові знову заблукати

У цьому пліті часу, поки я дивлюся на порожнечу

Ми повільно рухаємося слідами Місяця

Як два напівчеські гекони приносять удачу

Не ховаючись, не плутаючи нас

Без необхідності відповідати нам

Так і відбувається, ми піднімаємо очі, і падають зірки

Ми - скорпіони, що крутяться в прекрасних ночах

Ми залишаємо сліди на піску нашого проходу

У цій довгій подорожі ми засинаємо в летаргії