Bağır - Gazapizm

Baya bir değişken bu yerleşkeme kendirek diker

Kafamızda tel örgüler bak diken diken

Susuzdede parkındayım sanki palandöken

Bak bu insanlara demek nedir savaş diren

Hayırdır yaşlandık mı?

Konuşmuyor kimseler

Bu çok yol çeken çocuklar buluşmuyor güneşte

Kafamın içindekiler benle toprak olduğunda;

Açıp şarkımı dinle.

Yakışmıyor üzülmek!

Kanlı coğrafyanın ortasında doğdum

Baktım 15 milyon gecekondu, Alsancak hızlı

Beş vakit namaz kıldın uyuşturucu sarmadı

Gelişim kitapları sokaklarda yazılsın

Fizikten kimyadan matematikten aşka düştün

Ağzın yüzün dağıldı, üstün başın rüküştü

Elit tabaka asit takılsın

Modern çağdan bizi uçuruma sürdürsün

İşte o gün gülmüşüz

Bu savaş bu yaşam alanı diyipte ayırmadım

Tamda birleşmişte denmez

Birleşse sağ kalanın olmayacağı bir yolda;

Ben yürüyorken yok çıkarım;

karıştı tüm algılarım

Kesemiyorum ne olacağını

Doğal yaşam radyasyon etik değil kimyasal

Mağrum bırakılanlar yaşamaktan insanca

Gerçek değil o kapıldığınız ihtişam

En aydınlık caddemizde bir silahlı çatışma

Sen kaşını çatınca birden sustu herkes

Bana sorma bilmiyorum, birdelenmez hasret tamam

Sonra gitmiyordum kin gidersem tövbe ama

Napayım şarap böyle üstümüzde kasvet

Birde farzet ayakların kesilmiş yerden

Mutlusun çok kapın çalar savcı mevcut ister

Tamda böyle zamansız yaşandı her şey

Hatta belki böyle ölcez

Korkağım benim evet

Geldin gidiyorsun, madem gülmüyorsun

Hiçbir anlam teşkil etmese de;

Bağır onlara!

Kaldır kafanı semaya, bağır çağır durmadan!

Neden susuyorsun?

Dayatılan zulüm;

Tabiatla dost mu masum kalan sanatçılar?

Tamda bu yüzden suçlu paşam

15 senem heba.

Duygum heybe yalana

Uygun değil yaşamak;

bak bu sevda vurgun!

Yasaklıdar gülmek falan uzun hikaye

Ancak alkol bana aşık, kan kırmızı rujun dirayet

Tedirgin bekliyorken güneş doğdu bugün nihayet

Gidersen boş kalıcak hepten düğün cenaze

Bir edebiyat düşün;

Tüm pisliği örtsün, çıkıp desinler ki körsün

Öyle güzel olsun, işte radikaldi sevda

Sonra kalbimizi böldük, Akdeniz’i gördük

Arkasından Nazım davasında öldü

Cemal Süreyya'dan

Ahmet Arif’ten de tek tesellim yoktu

Birden bire büyüdüm bozar mı sandın acılar?

Pankartta kalır hüzünlü bağır çağır durmadan

O sessizlik küfürdür!

Bağır kimse duymuyorsa

Bağır onlara hayatın ağır romana, çalarsa ağır onlara

Bağır kimse duymuyorsa;

bağır sonlara!

Bağır çağır çıkıp gelsinler onlar bahar olmadan

Geldin gidiyorsun, madem gülmüyorsun

Hiçbir anlam teşkil etmese de;

Bağır onlara!

Kaldır kafanı semaya, bağır çağır durmadan!

Neden susuyorsun?

До цього кампусу пришивається досить мінливий

У наших головах сітка

Я перебуваю в парку Сусуздє, ніби Паландокен

Подивіться, що це означає для людей?

Ні, ми старі?

люди не розмовляють

Ці далекі діти не зустрічаються на сонці

Коли вміст моєї голови зі мною і земля;

Увімкніть і послухайте мою пісню.

Сумувати не годиться!

Я народився посеред кривавої географії

Я бачив 15 мільйонів нетрів, Алсанчак швидкий

Ви молилися п’ять разів, а ліки ні

Нехай на вулицях пишуть книги розвитку

Ви закохалися від фізики до хімії та математики

У вас розбитий рот, опущена голова

Нехай елітний шар отримає кислоту

Нехай сучасна епоха заведе нас у прірву

Це день, коли ми сміялися

Я не сказав, що ця війна, цей життєвий простір

Не зовсім поєднано

На дорозі, де не залишиться живих, якщо вони об’єднаються;

Я зникаю, коли ходжу;

всі мої почуття плутаються

Я не можу вирізати, що буде

природне випромінювання життя, а не етична хімічна речовина

Позбавлені жити по-людськи

Це не по-справжньому, це ваша розкішність

Перестрілка на нашій найсвітлішій вулиці

Коли ти нахмурився, всі раптом зупинилися

Не питай мене, я не знаю, туга не пройде

Тоді я не збирався каятися, якщо піду, але

Що до вина, як ця морока на нас

Припустимо, вам відрізали ноги

Ти щасливий, у двері дзвонять, хоче бути присутнім прокурор

Все сталося так невчасно

Може навіть так

боюся, так

Ти приходиш і йдеш, бо ти не посміхаєшся

Хоча це не має сенсу;

Кричи їм!

Підніміть голову до неба, кричіть не зупиняючись!

Чому ти мовчиш?

запроваджене переслідування;

Художники, які залишаються друзями з природою?

Саме тому я винний паша

Я змарнував 15 років.

Мої емоції — це сідельна брехня

Непридатний до життя;

дивись, це любов!

Заборонено сміятися чи щось довге

Але алкоголь закоханий у мене, криваво-червона помада

Чекаючи з тривогою, сьогодні нарешті зійшло сонце

Якщо підеш, то буде порожньо, весілля і похорон

Подумайте про літературу;

Прикрийте весь безлад, нехай вийдуть і скажуть, що ти сліпий

Нехай це буде так красиво, це була радикальна любов

Тоді ми розбили серця, побачили Середземне море

Пізніше він помер у справі Назима.

Від Джемаля Сурейя

Не було втіхи і від Ахмета Аріфа

Я раптом виріс, ти думаєш, це боляче?

На банері залишається, сумно, кричи і дзвони без перерви

Це мовчання — богохульство!

Кричи, якщо ніхто не чує

Прокричайте їм важкий роман свого життя, якщо вони його важким вкрадуть

Якщо ніхто не чує крику;

кричи до кінця!

Крикніть і нехай вийдуть до весни

Ти приходиш і йдеш, бо ти не посміхаєшся

Хоча це не має сенсу;

Кричи їм!

Підніміть голову до неба, кричіть не зупиняючись!

Чому ти мовчиш?